З чого складаються ваші враження про місто, до якого ви мандрували? Є на що подивитися, є де погуляти, і є що смачне з’їсти. Це мабуть три головні «кити вражень» кожного туриста, на яких базуються його відгуки про ту чи іншу відвідану локацію. А як щодо Львова?
Погодьтеся, що це місто вражає своєю багатою архітектурою і розвинутим туристичним простором. А що скажете про кухню Львова? Чи хочеться Вам порекомендувати своїм друзям і знайомим львівські (заодно й галицькі) страви? Якщо Ви ще не впевнені, то обов’язково рекомендуємо вам скуштувати 5-ть гастрономічних родзинок Львова, від яких ну пальчики оближеш!
- Львівський штрудель (Не плутати з бабусиними завиванцями!)
Галицький штрудель (німецькою – strudel) – це, за звичай, солодка випічка, традиційно начинена яблуками з корицею або маком з «п’яною вишнею». І появилася вона у Львові завдяки австрійцям. Саме вони ще два століття тому навчили наших пань качати тоненьке бездріжджове тісто, скручувати з нього невеличкі рулетики, пишно начинивши їх найкращим афродизіаком – яблуками з перетертою корицею. Подейкують, що саме ця галицька страва надихнула Леопольда фон Захер-Мазоха на його еротичні оповідки «Венера в хутрі»… Хто-зна, чи це це дійсно правда? Але смачний Львівський штрудель точно западе Вам не тільки в шлунок, але й у саме серце!
«Андреоллі-тур» рекомендують скуштувати цю страву у такий каварнях Львова, як «Кав’ярня на Бамбетлі», «Львівські Пляцки», «Вероніка», «Віденська кав’ярня».
- Бурячки! (То вам не буряки!)
Без бурячок не обходиться жодне Львівське Різдво, чи то пак Великдень. Кожна порядна галицька родина 
завжди має до тих свят добру літру а то й дві «моцних» бурячків. Бо з чим ще їсти оті оселедці, бульбу, ковбаси, як не з хріновими бурячками (в слові хріновими – наголос на «і», і упаси-Боже на «о»).
Традиційні галицькі бурячки (наголос на другому складі) або ж «цвіклі», або ж, як їх жартома називають у Львові «грекокатолицька салатка» – це відварений, а подеколи і запечений буряк, дрібно натертий на терці і заправлений до смаку сіллю, цукром, оцтом, олією і, що головне – хріном. Звідки до Львова примандрувала ця страва – важко сказати точно. Але тілько ві Львові вони такі смачні!
Хочете справжніх галицьких бурячок – то йдіть у Львові до «Ресторації Бачевських», і буде Вам смачно!
- Галицькі флячки (Хто перший раз то чує, то їй-бо його сміх розпирає від того слова «флячки»!)
Флячки (якщо просто – то рубці), як то кажуть, є класичним прикладом суто Львівської кухні. Це є перша страва, подібна на дуже густу зупу (або як вам легше, то кажіть – «суп»). Родзинка цієї зупи – це дрібно нарізаний відварений або запечений яловичий шлунок, який апетитно тоне в юшечці з «підбитої сметанки» і ярини. Смачні флячки обов’язково мають бути зварені на телячому розсолі (розсіл – то є галицький бульйон) з селерою. А ще – присмаковані засмажкою з моркви та цибулі.
Якщо хочете скуштувати тих галицьких флячок, то найкраще – зваріть їх собі самі за рецептом Пані Штефи (Гугл вам в поміч!). Всім, хто з баняками не на «ти» – радо рекомендуємо скуштувати цю страву у таких гідних львівських рестораціях, як – «Кумпель», «Трапезна Музею Ідей», «Голодний Микола».
- Львівські андрути (вони ж – львівські вафлі).
Такий смаколик, як андрути, теж завезли до Львова австрійці (Хоча істинні львів’яни ніколи з цим не погодяться і не приймуть цього факту!). Тут впродовж багатьох років галицькі газдині вдосконалили рецепт і зараз на суто-львівський манер роблять найкращі вафлі у світі!
У гастрономічній історії Ви можливо чули про славнозвісний віденський торт «Пішінгера» – це 5 вафель перекладених кавово-горіховим кремом). «Класика», – скажете ви! Але львівські андрути мають стільки варіацій і рецептур, що класичний вафельний «Пішінгер» Вам вже ніколи не буде до смаку після львівських вафельних викрутасів! Хрумкі, ледь підпечені андрути, густо змащені масляним кремом зі згущонки і одним шаром смородинового конфітюру (варення)… м-м-м-м-м-м! Що може бути смачніше!
За галицькими андрутами можете пошукати у «Вероніці», «Атлясі» «Чоко», «Живому хлібі» та «Копальні кави».
- Галицькі кнедлі (То Вам не якісь там галушки!)
Кажуть, що львівські кнедлі – були однією з улюблених страв родини Франків. Ольга Франко у своїй кулінарній книзі «Практична кухня» пише: «Замішуємо тісто з 1/2 кг муки, додавши по 1 столовій ложці масла, теплого молока, 1/4 ложки соди або 10 г дріжджів. Тісто розкатуємо, вирізаємо склянкою круглі палянички, в кожну з них загортаємо велику сливку без кістки. Можна будь-яку розморожену ягоду чи фрукт. Кнедлики кидаємо в окріп, варимо кілька хвилин під кришкою, відціджуємо, посипаємо цукром та ваніліном. Варто зазначити, що на місце кісточки у сливку додається дрібка цукру».
Такі солодкі кнедлики Ви отримаєте. Але якщо Ваша забаганка – солоні галицькі кнедлі, то фантазуйте з сиром і грибами. За рецептом сходіть до Пані Штефці (Гугліть і будуть Вам кнедлі від Пані Штефи!)
Галицькі, чи то пак львівські кнедлі, Ви можете скуштувати практично в кожній достойній львівській ресторації. «Андреоллі-тур» найбільше смакують солені кнедлі у «Підпільному Кіндраті». А до кнедлів візьміть там ще 50 грам їхньої моцної наливочки. Смачного-львівського Вам!
Більше про гарну-пишну і традиційну Львівську кухню Ви можете дізнатися у нашого гіда під час екскурсії по Львову – «Традиції Львівської кухні».
Дякую ,мені в школі треба було виписати 10 областей і написати які страви в них популярні
Добрий день, Софіє
Раді, що наша стаття стала Вам в пригоді. Бажаємо легкого навчання