Ледве доїли ті різдвяні ковбаси… А тут вже й Великдень! Правду кажуть старші пануньці з Галичини: дні йдуть швидко, а місяці ще швидше. Не встигли опам’ятатися від тих різдвяних приготувань, як тут вже й великодній кошик до освячення треба ладувати. Давайте ж разом накриємо смачний галицький великодній стіл і зберемо пожитки до пасхального кошика.
Якщо ви вже потріпали всі хатні килими, вимили вікна так – що вони аж потоншали, повимітала всі порохи і поганяли по хаті всіх павуків, напрасували собі вишиванки до церкви і напастували мешти, помили всіх дітваків, а за тим – і всі підлоги, і навіть кота трохи сполоснули (бо він теж ганяв павуків по хаті і має всі вуса у павутинні!) – давайте вже збирати той галицький великодній кошик!
Збираємо галицький Великодній кошик.
Як правлять господині на Львівщині, пасхальні страви до освячення складаються у кошик ще звечора, в переддень Великодня. Коли всі хатні повкладаються спати, галицька ґазда починає готувати великодній кошик. Три рази хреститься, мовить Отче Наш і Богородицю Діву (подумки просить у Всевишнього «аби на сей раз мій Степан не спузорив нас перед церквою і не висипав з кошика яйця прямо отцю перед ризи»). І тут починається справжня пасхальна містерія – як пазлик до пазлика, в кошик дбайливо складаються великодні галицькі страви.
Спочатку у кошик «мостимо» паску – головицю всіх великодніх страв. Висока, зі збитою глазур’ю, або ж, як кажуть у Галичині – люкрована паска, з кольоровою посипкою (ніби та паска з самої веселки впала!), з цукровими квітами/зайцями/курятами/хрестами, плетена а чи кругла, з косицями чи з пташками. Та паска повинна кричати – «я тут правлю великоднім бенкетом!» Обабіч неї в кошику викладаються: хрін (цілий корінь, ні в якому разі натертий), масло, сіль, кавальчик шинки, кільце ковбаски, в круту зварені і прикрашені яйця (крашанки, писанки чи дряпанки), і – пасхальний сирний баранець. Останній випікається так само ретельно, як і сама пасха. Адже маленьке ягнятко у християнстві є одним з титулів Ісуса Христа (Агнець Божий). Він символізує спокуту гріха і є символом жертовності Ісуса Христа. І саме пасхального баранця, що освячується у кошику, за часту куштують першим під час великоднього сніданку у Галичині.
Великодній галицький сніданок: що кладемо на стіл.
Зранечку освячені наїдки з пасхального кошика вже чекають на столі. Будемо все куштувати!
Газдиня накриває святечним, ще вишитим її бабцею, обрусом стіл. А на столі – гарний празнечний литий посуд. Посеред столу галицька пані ставить акурат нарізану пасочку, сирного баранця і яйця. Останні ж мають бути розрізані навпіл і густо присипані натертим хроном (тим самим, що лежав у кошику і був кроплений свяченою великодньою водицею). Основні галицькі великодні страви подано!
За звичай, галицька родина збирається на великодній сніданок в оселі найстаршого члена сім’ї. І, власне, саме він розпочинає великодні частування: спочатку всі моляться і дякують Богу «що дочекали до Великодніх свєт». Після «Отче наш» всі частуються освяченим яйцем, паскою та сирним баранчиком. І лише тоді є вільний шлях до всілякого м’яса та інших смаколиків. Відтак настає черга холодців, кишок, кров’янок, вудженини, кількаповерхових пляцків і смачнющих горішків зі згущеним молоком.
Дітлахи ж чекають найбажанішого – пасхальної гри «навбитки». Ця великодня забавлянка є присутня не лише в українській, більше – в галицькій традиції, але й в інших народних культурах. Це гра-змагання з розбивання пасхальних яєць. Кожен може собі вибрати будь-яку крашанку з великоднього столу. Далі – розбиваємося на пари і міряємося «силою яєць». За правилами два гравці тримають в руках по одному курячому яйцю (обов’язково – звареному в круту), і б’ють їх одне об одного, намагаючись розбити яйце суперника. Спочатку треба бити «носик об носик», тобто гостру частину яйця, а потім – б’ємо іншу сторону крашанки. При цьому, перший, хто б’є, промовляє – «Христос Воскрес». Той, хто приймає удар, відповідає – «Воїстину Воскрес». А потім – почергово міняємося правом першого удару. Скільки крашанок на столі – стільки й ігор можна провести! То ж великодній сніданок перетворюється ще й на веселу гамірну гру.
Смачного, світлого і затишного Великодня бажає всім «Андреоллі-тур»!
Також запрошуємо вас і ваших дітлахів на великодні майстер-класи у Львові! Деталі за посиланням, або ж за номером телефону – +380676742426.