Якщо Ви приїхали до Львова, і не чули про Леопольда Мазоха, то Ви не були у Львові… Леопольд фон Захер-Мазох – той самий відомий основоположник такого поняття, як «мазохізм», відомий галичанин, неоднозначний пам’ятник якому красується в самісінькому центрі Львова. Ба більше – Мазох був настільки культовою особистістю, що «заслужив» у Львові навіть на власне однойменне кафе. Щоправда, «Мазох-кафе» ніколи й не належало Леопольду фон Захеру-Мазуху. Навпаки, багато істориків та літературних сучасників вважають, що при житті Леопольду Мазоху ніколи б і не сподобалася така затія рестораторів… Чому – вестимемо мову далі.
Львів та дитинство Леопольда Мазоха.
27 січня 1836 року у Львові на світ появився Леопольд фон Захер-Мазох. Глянувши на кволе і маленьке немовля, ніхто і подумати б не зміг, що з нього виросте велика і знана людина. Проте шляхетські батьки хлопчика, начальник поліції королівства Галіції та Лодомерії (Володимирії) Леопольд Захер та його дружина Шарлотта Мазох – донька ректора Львівського університету Франца фон Мазоха, не втрачали надію виростити з сина мужнього і сильного чоловіка. Найперше, що зробила сім’я Захер-Мазох, це знайшла добру годувальницю для хлопця – українську жінку-селянку Ганку з Винник (приміський район Львова). Відтак малий Мазох зростав в оточенні простих і добродушних сільських людей та мальовничих галицьких краєвидів… Цілих 12 років свого дитинства Леопольд фон Захер-Махох провів на українській Галичині, зростаючі в її культурі і традиціях.
Згодом Леопольд в своїх спогадах напише: «З її молоком (автор – про годувальницю Ганку) я всмоктав любов до українців, ввібрав у себе українську мову та любов до краю свого народження, до своєї вітчизни. Завдяки моїй годувальниці українська мова стала першою, якою я оволодів. І саме вона розповідала мені чарівні українські казки або співала, заколисуючи мене, тож українські народні пісні запали мені в душу на ціле життя, залишивши слід у моєму житті, моєму емоційному світі та й у всіх пізніших працях.»
Про які ж «праці» писав Леопольд Мазох?.. Якщо пройтися літературними кімнатами сучасних українських книгарень, то можна звернути увагу, що на топових полицях лежать досі популярні нариси та романи того ж таки Леопольда фон Захер-Мазоха…
Леопольд фон Захер-Мазох: між наукою та літературою.
1848 року родина Захер-Мазох переїжджає жити у Прагу. Саме тут юний Леопольд навчається німецькій мові, штудіює юридичне право, математику та історію. Згодом він отримує вищу освіту у двох університетах – у Празі та Граці, а вже у 19-річному віці захищає дисертацію та починає викладати у Грацькому університеті.
Проте академічна робота не втішала молодого науковця Леопольда фон Захер-Мазоха. Зберігаючи у своїй пам’яті яскраві спогади з дитинства, проведеного у Львові і на Галичині, Леопольду кортіло писати… Так 1858 року літературний світ Європи побачив роман «Одна галицька історія. Рік 1846». І це був явний літературний успіх! Згодом з-під пера Мазоха-молодшого почали виходити п’єси, історичні зарисовки, фейлетони. А вже 1872 року «Парижський журнал» опублікував новий роман Леорольда Мазоха – «Дон Жуан із Коломиї». Остання літературна праця поставила крапку у науковій та викладацькій кар’єрі Захер-Мазоха. Бо писати і згадувати виявилося кращим вмінням за науковий талант.
З роками Леопольда фон Захер-Мазоха знала і шанувала вся читацька спільнота Європи. 1881 року письменника і літератора Мазоха запрошують до Ляйпцига видавати журнал “Auf der Hohe”. Проживаючи в Німеччині, Леопольд Мазох співпрацює у своєму журналі з такими відомими у літературними постатями, як Віктор Гюго, Еміль Золя, Гі де Мопассан та Генрік Ібсен. А вже через два роки Леопольд Мазох відзначав 25-річчя своєї письменницької діяльності. Слава великого романіста та літератора котилася всією Європою. Про творчий ювілей письменника знала й Галичина, якою найперше у своїх творах захоплювався Леопольд.
Першу ж шановану літературну нагороду Захер-Мазох отримав від Франції, яка шаленіла від творів письменника. 1886 рік – Леопольд Мазох отримує найвищу похвалу від Французької Республіки, Орден Почесного Легіону.
Львів, Галичина й українці у творах Леопольда фон Захер-Мазоха.
Будучи відомим романістом та літератором за життя, маючи висококласну освіту, Леопольд Мазох у своїх літературних творах, присвячених Галичині і Україні загалом, постійно доводив думку про єдність українського народу. Він вважав, що не існує різниці між українцем з Австро-Угорської імперії та українцем з Російської імперії. На думку Мазоха, українець зі Сходу та з Заходу має одну спільну переважаючу рису – волелюбність, завдяки якій веде постійну боротьбу за виживання і шанування українців як окремої нації. Власне, цю ментальну особливість Леопольд фон Захер-Мазох поважав найбільше, відтак і себе вважав українцем, бо був народжений і вихований на українських землях.
Леопольд Мазох настільки захоплювався Україною, що добра третина його творів була написана про колиску дитинства автора – Галичину. «Галицькі історії», «Рай на Дністрі», «Дон Жуан із Коломиї», «Криваве весілля у Києві», «Жіночі образки з Галичини», – не повний перелік романів та оповідань-присвячень Українському краю. У «Жіночих образках з Галичини» Леопольд фон Захер-Мазох пише: «Між Доном та Карпатами живуть вроджені демократи, ні візантійський імператор, ні варяги, ні який король Польщі не зламали їхнього духу, не підкорили їхньої свідомості …».
Як не дивно, але саме відстоювання проукраїнської позиції та ідеї єдності українців зробили автора непопулярним на території України, чи пак – лише черговим еротичним романістом. Однобічне сприйняття писемної творчості Леопольда Мазоха серед читацької публіки України було спровоковане рядом історичних моментів. Першим з них стала заборона друку романів та оповідань письменника у період польського панування на Галичині: польському уряду було не до смаку проукраїнські ідеї Мазоха, коли весь Львів та Галичина мали бути виключно польськими землями. Другим моментом вважається позиція Радянського Союзу, в якому «сексу не було», а відверті оповіді літератора вважалися аморальними та розпусницькими. Відтак Росія теж відмовилася видавати твори Леопольда Мазоха.
Як не прикро, але і до сьогодні в Україні не повністю розвіяний міф про Леопольда фон Захер-Мазоха, як про автора еротичного письма. З полиць книжкових магазинів Вам залюбки продадуть «Венеру в хутрі», а от «Галицьких історій» чи «Жіночих образок з Галичини» практично не знайти…
Проте ми, «Андреоллі-тур» знаємо, де можна більше дізнатися про Леопольда фон Захер-Мазоха. Телефонуйте, і отримуйте гарячу інформацію від Вашого приватного гіда по Львову: +38 067 67 42 42 6
Матеріал підготувала Наталія Марисюк
comments powered by HyperComments