ClickCease
Запрошуємо на авторські екскурсії Львовом!!! Будемо раді Вас чути за номером +380676742426. До зустрічі!

Кавуємо у Львові: йдемо у гості до пана Едзя

Якщо Ви вже були на екскурсіях у Львові, то мабуть неодноразово чули від гіда запитання: «Чи всі сходили до пана Едзя? Можемо починати екскурсію?»… Бо ж нігде культурний галичанин не скаже перед шановною публікою «сходити в туалет», а тактовно згадає пана Едзя. Хто ж то такий той пан Едзьо і чого його пов’язують з львівським туалетом?

Едварда Терлерського, того ж таки пана Едзя, вважають першим у Львові законодавцем платної вбиральні. Саме він у 1928 році посадив бабусю біля «кльозету» своєї каварні і велів їй збирати плату за кожного відвідувача цього місця. А володів Едвард Терлерський не якоюсь там забігайлівкою, а одною з найстаріших кав’ярень міста Львова – кав’ярнею «Атлас». Що до слова, успішно існує і досі.

У ті часи в міжвоєнний період на львівській площі Ринок був базар. І всі покупці і продавці бігали до пана Едварда до туалету. А коли хтось гукав: «Маріє, ти надовго?», то остання завжди відповідала – «Та на хвильку до пана Едзя заскочу, та й назад повернусь». Ось такий успішний туалетний бізнес провадив підприємливий Едвард Терлерський аж до початку другої світової війни.

Сказати, що пан Едзьо був креативний, це нічого не сказати. Бо він не тільки «туалетну справу» вів добре, але й розвивав і вдосконалював свою ресторацію. Едвард Терлерський зробив свою кав’ярню місцем творчості та вільного духу. Сюди приходили не лише смачно поїсти, але й повеселитися, позмагатися в ораторстві, виголосити промову, відсвяткувати ювілей, почитати вірші для публіки чи навіть повправлятися у клоунаді і цирковому мистецтві. Тут можна було навіть написати на стіні власний літературний шедевр, і він красувався разом з дорогими картинами знаних художників. Якщо підсумувати, то двері Львівського «Атлясу» (чи то пак «Атлассу») були завжди відкриті для всякої творчої душі.

Також пан Едзьо мабуть став одим з перших львівських рестораторів, який мав свій ресторанний статут і правила поведінки у своїй кав’ярні. Ось деякі з них:

  1. Тарілки, склянки і стільці не можна використовувати як аргументи до своїх політичних і релігійних переконань.
  2. Гості не можуть забирати додому ножі та виделки, а якщо й братимуть, то не більше однієї пари на місяць.
  3. Не можна пити менше одного малого пива і більше 49 великих.
  4. Певна кількість випитого дозволяє вимагати від господаря безкоштовної доставки гостя додому.
  5. Якщо гість перебуває у закладі протягом години, фірма відповідає за його зуби, капелюх, портфель, паличку, і, якщо це можливо, за коханку.
  6. У випадку поганого обслуговування прохання до гостей бути терпеливими, чекати, їсти, пити, залишити кафе без скандалу і оплати.
  7. Усім клієнтам, які харчуються у закладі, рекомендується записатися до товариства “Хороша смерть” і застрахуватися.
  8. Ставлення до бабці кльозетової має бути платним і чемним, без пропозицій.

(Взято з книги Юрія Винничука «Кнайпи Львова»)

Як бачимо, Едверд Терлерський мав неабияке почуття гумору. Що й зробило його кав’ярню успішною та процвітаючою.

Після Другої світової війни, «Атласс», на жаль, припинив своє існування. У пана Едварда радянська влада відібрала все майно і хотіла запроторити його до в’язниці. Терлерському дивом вдалося врятуватися від рук НКВД і втекти до Австрії, де він і помер, так і не повернувшись до Львова. А на місці «Атлассу» довгий час існувало швейне ательє. І тільки у 2011 році знаменитий «Атляс» знову відкрив свої двері для відвідувачів. Як і століття тому, в сучасний «Атляс» теж можна «сходити до пана Едзя».

Більше про львівські кнайпи і ресторації – ми Вам розкажемо на екскурсії «Традиції львівської кухні».

 

Усі тури по Львову тут.

comments powered by HyperComments
4.5 2 votes
Article Rating
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments