У літній період: кожних чт і сб - "Карпатський Трамвайчик", кожної суботи - тур-сходження на Говерлу! Будь активним цього літа!

Унікальна ідеальна Жовква

Не тільки екскурсії по Львову…

Жовква – без сумніву, унікальне місто. Не лише для України, а й для усієї Центрально-Східної Європи. Із цим містом пов’язані важливі події української та європейської історії, а його архітектурні та культурні пам’ятки (кількість яких – близько ста на один квадратний кілометр, і більшість – світового та національного значення) є вагомим надбанням українського та польського народів, загалом європейської цивілізації.
До нас це місто, яке свого часу справедливо вважалося чи не найкрасивішим містом – резиденцією королівських і вельможних родин, дійшло як одне з небагатьох малих міст України, яке зберегло давню архітектурно-планувальну структуру епохи Ренесансу.
Місто пережило велич і королівську ласку, але його не оминули і жорстокі випробування часу – за кілька століть з окраси Центрально-Східної Європи у XVII-XVIII ст. (його називали другим Краковом) воно перетворилося на звичайне провінційне містечко. Таким воно зустріло і початок третього тисячоліття, з одного боку, як живий свідок величі людського духу, а з іншого – як вияв людської невдячності, нездатності оберігати і пошановувати набутки попередніх поколінь.

Детальний каталог Львів екскурсії ціна.

Розташоване місто на Розточчі – на північ від Львова, біля підніжжя гори Гарай, в низині річки Свині, яка впадає в Рату, а та – в Західний Буг. Виникло воно наприкінці XVI ст. біля містечка Винники. Неподалік, в селі Глинсько, розкопане древнє городище із залишками дерев’яних споруд, фрагментами кераміки, зброї, жіночих прикрас, похованням давньоруського часу. Археологи вважають, що на цій території були й інші населені пункти. Про один з них – Щекотин, який містився на південно-західній околиці нинішнього села Глинсько, є згадка у Галицько-Волинському літописі від 1242 року.
Перші дослідження тут проводив видатний український археолог Ярослав Пастернак. На 30-сантиметровій глибині внутрішньої сторони валу він виявив залишки вимощеної дрібним камінням доріжки. З північної сторони – руїни будівлі та ями від стовпців. Стіни цієї будівлі викладені хмизом та обмащені глиною. Також ці місцевості досліджував Іван Крип’якевич.
За переписом 1515 року у Винниках вже були церква, ручний млин, дві корчми, 5 ланів. У 1543 році тут вже згадуються панський двір, млин, корчма, сіножать, ставки для вирощування риби.
У 1556 році (за іншими даними – 1560 року) тодішній власник Винник Андрій Висоцький подарував їх белзькому воєводі Станіславу Жолкевському. Його син, якого на честь батька також назвали Станіславом, почав будувати на околиці Винник замок, а згодом – місто, якому привілеєм короля Сигізмунда ІІІ від 22 лютого 1603 року, як нагорода Станіславу Жолкевському за розгром шведів під Ревелем, було надано Магдебурзьке право (право самоврядування), що було величезним набутком тогочасної європейської цивілізації. Жовкві надавалися такі самі права і вольності, якими володіли засновані на той час приватні міста Замостя та Шаргород.
“Встановлюємо міське управління та судочинство, – йшлося у документі, – які мають вирішувати всі питання керівництва…вирішувати справи як між собою, так і між собою та прибулими в усіх питаннях і суперечках… Нашою королівською владою цілком даруємо й дозволяємо вирішувати це війтам, бургомістрам, райцям і лавникам та іншим урядовцям, яких призначить вельможний Станіслав Жолкевський… Громадянам у цьому місті Жовкві, за звичаями інших міст, що мають Магдебурзьке право, дозволяємо побудувати замок (резиденцію), а також корчми, ризниці, лазні, впровадити та встановити ярмарки й торги чотири рази на рік”.
На той час такі привілеї не були вийнятковими. У Галичині подібними правами вже могло похвалитися чимало міст, зокрема в околицях Жовкви цей привілей мали Куликів, Магерів і Потелич. Але тільки Жовква змогла повною мірою скористатися усіма можливостями, що їх надавало Магдебурзьке право, бо завдяки старанням Станіслава Жолкевського вона будувалася і жила як ідеальне місто. Мається на увазі не тільки надійний захист від нападників, а ще й максимальні зручності для городян. Для українців, поляків, євреїв, які творили найчисленніші національні громади міста, обов’язково споруджувалися три важливі для їхньої життєдіяльності об’єкти – храм, школа і притулок для пристарілих.

За матеріалами Парцей М.П. Стародавня Жовква / Серія “Історичні місця України”. – Львів: Світ, 2005.

comments powered by HyperComments