ClickCease
Запрошуємо на авторські екскурсії Львовом!!! Будемо раді Вас чути за номером +380676742426. До зустрічі!

Автобусна екскурсія “Львівськими передмістями̶...

авт1Розпочинаємо ми мандрівку “львівськими передмістями” від площі Галицької – тут, за Галицькою брамою, колись починалося Галицьке передмістя. Справа над головами височіє пам’ятник правителю Галицько-Волинського князівства, першому королеві Русі-України Данилові Галицькому. Зліва залишаємо неймовірно гарну будівлю готелю “Жорж”, збудованого на початку ХХ століття за проектами віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера. Над карнизом — великий барельєф Святого Юрія Змієборця, а на кутах будинку в нішах статуї Європи, Америки, Африки і Азії. Автор останніх — відомий скульптор з Варшави Леонард Марконі, про якого ми під час екскурсії згадуватимемо безліч разів. У готелі, який раніше стояв на цьому місці, зупинялися Оноре де Бальзак, шах Ірану, композитор Ференц Ліст, письменниця Етель Ліліан Войнич.

7чудес1jpgПерспектива мальовничої алеї Львова — проспекту Свободи — увінчується силуетом однієї з найяскравіших споруд в Україні — Львівським національним академічним театром опери та балету імені Соломії Крушельницької. Багато в чому будівля театру для Львова була експериментальною — перша електростанція в місті була поставлена для освітлення театру, вперше було використано бетонно-каркасні конструкції для будівництва. І навіть єдину водну артерію у Львові, річку Полтву, закрили в каналізаційний колектор, щоби вивільнити місце під театр. А от Гельмеру і Фельнеру тут не склалося — будували за проектом самовідданого і авантюрного Зиґмунда Ґорґолевського. Неймовірно цікава постать. Про нього при нагоді. Завертаємо на площу Данила Галицького і минаємо центральну пожежну станцію Львова. Її фасад прикрашає фігура Святого Флоріана — європейського патрона пожежників. Крім пожежників, тут розміщувались станція швидкої допомоги (“наглої помочі”), міська телефонна станція, бюро міського хіміка, міських водогонів, стайні для коней для вивезення сміття з возами, помешкання їхніх фірманів. Зигзагом, який з кінця ХІХ століття львів’яни називають “закрутом Бадені”, завертаємо до будівлі Львівської обласної ради та облдержадміністрації. Тут зупинялися під час своїх візитів до Львова цісар Франц Йосиф І, імператор Ніколай ІІ, який 22 квітня 1915 року проголосив з балкону обіцянку приєднати Галичину до Єдиної Русі.

авт4Минаємо найкраще збережений об’єкт фортифікаційного укріплення Львова середини XVI століття – порохову вежу, церкву Стрітення Господнього і виїжджаємо на вулицю, що носить ім’я козачого ватажка Максима Кривоноса. У наріжному будинку вулиць Максима Кривоноса та Довбуша народився 1907 року Роман Шухевич — головний командир УПА (Тарас Чупринка).

Біля підніжжя Замкової гори виходимо з автобуса і підіймаємось на запаморочливо гарний пагорб, звідки відкривається панорама на все місто — Високий замок.

Екскурсія парком та підйом на оглядовий майданчик.

авт3З Високого замку з’їжджаємо у Личаківське передмістя. За металевою огорожею в глибині невеликого парку бачимо колишній палац давнього і славетного роду Дідушицьких. Сам палац хизувався неабияким скарбом — на третьому поверсі тут існувала колись картинна галерея з колекцією понад 400 картин, серед яких були роботи Рубенса, Ван Дейка, Лямпі. В інших кімнатах палацу були вивішені картини польських авторів Яна Матейка, Генриха Родаковського, Юліуша Коссака. В оздобленні самого фасаду палацу участь брав Леонард Марконі. Він встановив у будівлі 15 колон з алебастру. У 1880-1890 роках активно обсаджували довкола палацу: розплановано було парк, клумби, боскети, висаджено декоративні і рідкісні породи дерев та кущів, збудовано нову оранжерею, стайні. Через несприятливий фінансовий стан родинних маєтків частину творів мистецтва у 1930-х рр. було продано. Після 1939 року збірки палацу Дідушицьких увійшли переважно до фондів львівських музеїв та бібліотек. Багато речей, зокрема знаменитий “Михалківський скарб” золоті прикраси епохи фракійського гальштату, вивезли у 1940 році до Москви. А сам палац донині перебуває у розпорядженні військового відомства.

авт2Виїжджаємо на вулицю Личаківську. На куті з вулицею Заньковецької бачимо прекрасний бароковий костел Святого Антонія. Привертають увагу скульптура Богородиці Непорочного Зачаття, яку виконав Себастьян Фесінґер. Йому також приписують фігуру Святого Антонія Падевського, що стоїть біля відкритої мурованої дзвіниці. За костелом збереглися кілька скульптур XVIII-XX ст. В інтер’єрі храму містяться вівтарі доби бароко, які зробив сницар (майстер художнього різьблення по дереву та карбування по металу) Томаш Гуттер. Велику цінність становить пізньоготична ікона “Богородиця з Христом і Святою Анною”, створена бл. 1520 року. У храмі зберігаються також портрети його фундаторів — князя Костянтина Вишневецького та його дружини Анни з Ходоровських, намальованих в кінці XVII століття.

авт12Перетинаємо Личаківську і на розі вулиць Пекарської та Тершаківців проїжджаємо повз головний корпус Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С. Ґжицького. Львівська академія ветеринарної медицини була заснована 1881 року. Після війни територію тодішнього Зооветеринарного інституту значно збільшили за рахунок монастиря сакраменток. Серед університетських будівель виділяється головний корпус при вулиці Пекарській, споруджений у 1956-1961 рр. Це останній та найхарактерніший у Львові зразок радянського неокласицизму, прозваного ще “сталінським ампіром” (“вампіром”).

авт6Неподалік, при вулиці Пекарській, 50а, стоїть, повернутий до вулиці тильною стороною, палац графів Туркулів-Комелло, споруджений у 1840-1844 роках. Тильний фасад палацу вирішений у досить стриманих формах, а чільний фасад, повернутий до півдня, вражає вишуканістю декоративних елементів. Вікна другого поверху вирішено у формі високих стрілчастих арок з хрестоцвітами, характерних для готичних споруд. Неабиякою вишуканістю палац сповнює балкон з мережаними кам’яними поруччями.

Ми робимо невеликий закрут вулицею Пекарською і зупиняємось біля головної брами Личаківського кладовища.

Вихід з автобуса. Екскурсія “Личаківським Некрополем”.

авт7Підіймаємось знову на вулицю Личаківську. Найстарішою будівлею Верхнього Личакова є церква Святих апостолів Петра і Павла. У 1668 році згадується на цьому місці придорожня каплиця. Хоча, як стверджує історик Микола Бандрівський, православна церква на цьому місці існувала до 1660 року і під час облоги Львова 1648 року біля неї була ставка гетьмана Богдана Хмельницького.

Спускаємось Личаківською на площу Митну. Щонайперше тут увагу привертає наріжний триповерховий будинок, що між вулицями Винниченка та Личаківською, який належав друкареві та видавцю Йозефу Піллеру. Німецький мандрівник Й. А. Шультес 1806 року відзначив: “Друкар Піллер має нині одну з найгарніших кам’яниць у Львові”. Вражає скульптурне оздоблення на сюжети античної міфології та барельєфи путті, які виконав відомий скульптор Гартман Вітвер. На самій площі Митній подеколи бризки води кидає фонтан, який прикрашає фігура хлопчика, що дуже вже нагадує свого відомого брюссельського на вид однолітка. Колись тут була одна з нечисленних міських криниць.

авт8Домінантою Митної площі є вежа колишнього костелу кларисок. Першим будівничим мурованого костелу був близько 1607 року один з найвидатніших архітекторів XVI-XVII століття, італієць Павло Римлянин. Від тих часів збереглися ренесансні елементи бічного фасаду. Пізніше костел набув барокових ознак. Добре збереглися також розписи склепіння Мартина Строїнського.

авт9“Впирається” вулиця Личаківська за рухом автобуса в колишній монастир ордену бернардинів — військових, які з’явилися у Львові в XV столітті і після довгих перемовин отримали дозвіл побудувати монастир за міськими мурами — на Личаківському передмісті.

авт10Зараз на території монастиря розкинувся костел Святого Андрія, збудований у XVII-XVIII століттях, який вважають одним із шедеврів львівської архітектури. Будівництво розпочали майстри ренесансу — згадуваний вже Павло Римлянин та Амвросій Прихильний, а завершував у стилі бароко Анджей Бемер. Костел вражає своїм пишним інтер’єром. Мистецьку цінність мають різьблені лави для монахів з першої половини XVII століття, виконані з 11 порід дерева. Перед костелом монастиря розташована колона, на якій в передвоєнні часи стояла скульптура святого Яна з Дуклі. Його 1997 року було зачислено до лику святих.

Виїжджаємо на площу Соборну. Нинішню назву вона отримала 1993 року на честь Соборності українських земель. Через площу колись проходила колія кінного, а з 1894 року перша колія електричного трамваю.

авт5Минаючи площі Адама Міцкевича та Марійську, виїжджаємо знову на проспект Свободи. Справа залишаємо велику семиповерхову сіру будівлю — це колишня прибуткова кам’яниця Й. Шпрехера, перший у Львові хмародер, з 20-х років ХХ століття.

Перетинаємо проспект Свободи і заїжджаємо у район, який у середині ХІХ століття за концентрацію банків називали Львівською Уолл-стріт. “Брамою” у колишній фінансовий квартал символічно є два колишніх найбільших банки по обидві сторони заїзду на вулицю Гнатюка –  Галицька ощадна каса (нинішній Музей етнографії і художніх промислів) та Чеський банк. Архітектором першої є Юліан Захаревич — людина, що залишила чи не найбільший слід у камені для Львова. Засновник Львівської політехнічної школи, перший ректор Львівської політехніки. Проектував і будував, крім того, її головний корпус, реставрував найстаріші львівські святині — костел Іоана Хрестителя та костел Марії Сніжної. Праворуч проїжджаємо повз розкішну барокову будівлю — шляхетське касино, або Будинок вчених. Кам’яниця, без перебільшення, має найгарніший інтер’єр у Львові. Місце проведення балів з 1898 року, клуб аристократів і гульвіс, львівських коневодів. Побудоване було за проектами згадуваних вже віденців Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера.

австрійський-1Ліворуч ми проїжджаємо  один з найстаріших університетів України — Львівський національний університет імені Івана Франка, який розташувався у приміщенні колишнього Галицького крайового сейму. Скульптурне оздоблення сходової клітки і фасаду будівлі виконав Леонард Марконі.

Перед будівлею розкинувся розкішний парк, який є одним з найстаріших комунальних парків у Європі. Гасові ліхтарі, які густо розсипані по парку, є автентичними, тими першими, якими освітлювалося місто у середині ХІХ століття.

Підіймаємось на Святоюрську гору і минаємо віллу-майстерню художника Яна Стики, авторства того ж Юліана Захаревича, де нині розмістився музей Олекси Новаківського. Свою мистецьку школу художник відкрив тут за сприяння митрополита Андрея Шептицького. Лишень погляньте — на відтинку якихось сто метрів тут, на схилах Святоюрської гори, діють аж три художньо-меморіальні музеї!

автобусна-3І ось постає диво — за високим парканом з’являється собор Святого Юра. Неперевершений шедевр барокової архітектури у поєднанні зі скульптурами Йоганна Пінзеля, Михайла Філевича, Семена Стажевського. Інтер’єр храму прикрашають безцінні картини Луки Долинського. Це чи не найстаріший храм міста. Вважається, що найпершу букову церкву Святого Юра заснував тут галицький князь Лев Данилович у 1270 роках. Парадоксально, але, як дослідив львівський історик Ігор Мицько, саме в цьому соборі 7 квітня 1340 року бояри отруїли останнього володаря Галицько-Волинської Руси Юрія Болеслава ІІ.

Вихід з автобуса, екскурсія на території костелу.

Догори ми їдемо вулицею, що носить ім’я чи не найвеличнішої постаті в історії Львова, — Митрополита Андрея. Тут ми бачимо ще одне диво архітектури — хімічний корпус Політехніки, авторства згадуваного Юліана Октавіана Захаревича. У січні 1877 року була репрезентована перша у Львові телефонна лінія — між цим та головним корпусами Львівської політехніки.

автВиїжджаємо на вулицю Степана Бандери і зупиняємось перед подивугідним костелом, чиї височенні готичні шпилі, здавалося б, пронизують небо. Костел Ольги і Єлизавети. Неоготика. Зупинимось перевести подих…

Кілька разів вже було згадувано ім’я Юліана Захаревича. Тут, на вулиці Степана Бандери, ми побачимо його найвеличніше творіння — головний корпус Технічної академії, нині — Національного університету “Львівська політехніка”, ректором якого він був. Над аттиком з латинським написом “Litteris et artibus” (“Наукам і ремеслам”) встановлено скульптурну групу ще одного ‘творця з каменю” — професора рисунку і моделювання Львівської політехніки Леонарда Марконі. Його роботи ми вже бачили на оздобленні фасаду палацу Дідушицьких, готелю “Жорж”, Львівського національного університету. авт11Скульптурна група зображує Інженерію, Архітектуру й Механіку. Актову залу головного корпусу прикрашають 11 картин, що були виконані у майстерні Яна Матейка. Їх 13 вересня 1880 року під час відвідин Львівської політехніки замовив цісар Франц Йосиф І. Алегоричні скульптури, встановлені в актовій залі на висоті 12 метрів авторства Еміля Шрьодля з Відня, розкішна декоративна стеля з різьбленими балками, неоренесансні портали дверей, стінописи — усе це можна оглянути детальніше, відвідавши храм науки. А ми з Вами продовжимо маршрут до храму Божого — костелу Святої Марії Магдалини, який, однак, з початку 1960-х років слугує для міста органним залом. Невеликий костел Святої Марії Магдалини збудували тут у 1609-1612 роках Ян Мартин Годний та Войцех Альберт Келяр. За проектом ще одного відомого львівського будівничого Мартина Урбаніка храм розширюють, спорудивши монастирський будинок отців домініканів з внутрішнім подвір’ям та добудувавши головну і дві значно нижчі нави. 1962 року радянська адміністрація вирішує ліквідувати парафію і закрити костел. З 1969 року його було передано Львівській філармонії. З веж костелу познімали хрести, зникли лави і вівтарі XVII століття, розписи на коридорі і над аркою при вході до пресвітерія заштукатурили. Зберігся лише орган чеської фірми Rieger, встановлений у 1936 році, який є найбільшим в Україні. Крім як для концертів органної музики, храм використовує також для своїх богослужінь римо-католицька громада.

Наш автобус завертає на вулицю, названу в честь польського математика, астронома, дипломата, лікаря, автора геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи Миколи Коперника. Але тут, на початку вулиці Степана Бандери, ми не можемо не згадати про знакову будівлю для Львова, що є свідком найбільш трагічних подій у місті, — музей-меморіал жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”. Він розташований у приміщенні тюрми, де розміщувалися каральні органи трьох окупаційних влад: польської, радянської та німецької. Це перший музей-в’язниця в Україні.

австрійський-4Вузькою брукованою вулицею, що як на глум, колись мала назву Широка, ми краєм ока зачіпаємо дворик і передній фасад палацу Потоцьких, який виконано на замовлення графа, маршалека Галицького Сейму, намісника Королівства Галичини і Лодомерії Альфреда ІІ Юзефа Потоцького. Будівництво, однак, було завершене за життя його сина — Романа Потоцького у стилі французького класицизму.

Виїжджаємо на проспект Свободи і ліворуч залишаємо один з найкрасивіших пам’ятників Львова, зведений в честь видатного польського поета-романтика Адама Міцкевича. У складній композиції пам’ятника вдало поєднуються гранітна колона і бронзова скульптурна група “Натхнення”: крилатий геній поезії подає Міцкевичу ліру.

Завершуємо нашу мандрівку ми від місця відправлення — де Галицька брама відділяла Галицьке передмістя від середмістя Львова…

comments powered by HyperComments
0 0 votes
Article Rating
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments