Закривається сезон сходжень на Говерлу! Поспішайте забронювати місця! Виїзди - щосуботи до кінця вересня!

“Мала підкова Львівщини” (замок у Старому Селі, ...

Рушаємо від центру міста в напрямку Бібрського шосе. Першим нашим екскурсійним об’єктом буде Старосільський замок, що у Старому Селі. А стара дорога до нього колись називалася Старою дорогою))).
Минаємо підльвівське село Сихів, яке не сприймається вже інакше, аніж частинка Львова, і зліва від нас відкривається чудесна панорама хребта Гологори, що тягнеться на схід до Золочева. Найвища вершина цього масиву — гора Камула, висота якої 475 метрів. Це є найвищий пункт між Карпатами і Уралом. Через деякий час потрапляємо у село Звенигород — колишню столицю Звенигородського князівства ХІ — ХІІ століть. Тепер це звичайнісіньке село, а колись це було найпотужніше місто на території Західної України. Також фортеця тут була наймогутнішою на Давній Русі.
Перша згадка про руський город міститься у “Повісті временних літ”, а також у “Іпатіївському літописі”. 1241 року його здобув і зруйнував хан Батий з численними татаро-монгольськими ордами. Збереглася навіть назва урочища — Батіївка, де, за переказами, стояв хан з військом. Околиці Старого Села, Давидова, Звенигорода належать до найдавніших поселень на Львівщині. Нинішня Львівщина, зокрема територія, де зараз розкинувся Львів, належала до Звенигородського князівства. Тут археологи розшукали багато пломб, що є показником тогочасного високого рівня розвитку ремесла, торгівлі та культури. Тут встановлений величезний пам’ятковий масив до 900-ліття села. До речі, Звенигород у літописі згадано раніше, аніж Галич, ще за 1087 рік.
Проїхавши узбіччям лісу, з висоти пташиного лету видніється село, що розтягнулося уздовж залізниці, а неподалік вокзалу — руїни замкових фортечних стін. Замку як такого тут немає. Навколо — напівзруйновані оборонні мури з каменю та цегли. Висота їхня — вісім метрів, товщина — приблизно два метри. Цей  замок є чи не найбільшим в Україні, а його мури займають площу біля двох гектарів.
За припущенням деяких істориків, будувати замок у Старому Селі почав 1642 року Владислав Домінік, однак вже 1648 року під час козачо-селянських повстань війська Хмельницького здобули фортецю та знищили її вщент. За іншою версією, замок побудували 1654 року, а вже 30 років по тому він лежав у руїнах. Староселянський замок переходив із рук в руки і сильно занепав.
Стіни ж його збереглися відносно добре. Займають вони значну площу у формі неправильного п’ятикутника. З колишніх башт залишилось тільки три, на мурах подекуди розкидані бійниці.
Напрочуд привабливою є башта зі східної сторони. Її завершення має вигляд розгорнутої корони.
Зі села цією ж дорогою вертаємо на схід і продовжуємо наш маршрут.
Автобус їде до Бібрки хребтом гори. Околиця настільки мальовнича, що інколи її називають Карпатами в мініатюрі. Ми їдемо до колишнього міста, а тепер села Свірж.
Вперше про Свірзький замок згадується 1530 року, коли він був власністю шляхтичів Свірзьких. Сучасного вигляду замок набув з переходом його до графа Цетнера. Є припущення, що укріпив замок відомий фортифікатор Павло Ґродзицький, який у Львові будував Королівський арсенал та арсенал Сенявських.
Попри своє добре оборонне розташування, замок стояв просто таки на болоті, оточений ставками, а біля підніжжя мурів були викопані рови, над якими стремів звідний міст. В парку поблизу замку зберігся костел, якому, припускають, близько 600 років.
У Свірзькому замку часто знімають фільми. Він добре впізнаваний за стрічкою “Д’Артаньян і три мушкетери”.
Проїжджаємо через Перемишляни. З автобуса можна побачити костел 1645 року та муровану церкву оборонного типу, яка стоїть біля залишків міських валів. Тут поруч розкинулось село Унів, яке має комплекс оборонного монастиря XV століття. Досить відомою колись тут була друкарня, в період з 1648 по 1770 рр. було надруковано багато стародруків. На території унівського монастиря щороку проводили також ярмарки, на які привозили крам Росії, Польщі, та Центральної Європи.
До Львова ми повертаємось Київською трасою, де передбачена зупинка на обід або каву.

Об’єкти: замок у Старому Селі, Унівська лавра, Свірзький замок.
Час та місце збору: 9:45 на площі Ринок, 29 (туристично-інформаційний центр «В пасажі Андреоллі», внутрішній дворик).
Тривалість маршруту: 7 годин.
Протяжність маршруту: 150 км (з екскурсійним супроводом).
Вартість екскурсії: 175 грн.
Вартість вхідних квитків: 5 грн для дорослих та дітей у Свіржзькому замку.
Харчування: зупинка на обід не передбачена, тому їжу слід взяти зі собою.
 

comments powered by HyperComments