Відкриття сезону поїздок на Закарпаття: до озера Синевир та Замків Закарпаття. Перші виїзди вже 22 квітня. Бронюйте місця!

Собор Святого Юра – приклад львівського бароко

екскурсії по львовуПл. Святого Юра, 5.

Екскурсії по Львову
Домінантою в панорамі  є собор, який видно з усіх пагорбів міста. Розташований він на південно-західному узгір’ї Львова. Собор Святого Юра, як збудований за проектом Бернарда Меретина у 1744-1761 роках на місці старого мурованого собору, який стояв тут з 1363 року. Після смерті Б. Меретина у січні 1759 року будівництво продовжив і завершив архітектор Клеменс Фесінгер.
Фундатором Святоюрського собору у Львові був митрополит Атанасій Шептицький. Він хотів створити храм, який би відповідав найвищим досягненням тогочасної європейської архітектури. Однак митрополит не дочекався завершення свого задуму. Помираючи, 1746 року він доручив своєму наступникові Льву Шептицькому завершити будову храму, залишивши для нього величезну суму – 116 820 зол. Частина від цієї суми, окрім як для спорудження собору, призначалася на заснування греко-католицької духовної семінарії, яку планували збудувати поруч із церквою з південної сторони. Однак грошей не вистачило і реалізувати ідею не вдалося.

Каталог екскурсій по Львову, ціна >>>
Бернард Меретин та Клеменс Фесінгер створили у Львові архітектурний ансамбль, у який ввійшли храм з капітульними будинками по боках, дзвіниця, митрополича палата і огорожа з брамами. Родзинкою комплексу собору Святого Юра стала монументальна скульптура та декоративне різьблення, які разом з архітектурою творять типовий для барокового мистецтва синтез. Над його створенням працювали кращі майстри різця і пензля у Львові.
Цікавий мистецький прийом відбувається, коли підходити до собору Святого Юра зі сторони брами. Враження наростання мистецьких акцентів. Спершу ми проходимо браму у глухій мурованій огорожі, оздоблену бюстами святих, авторства Михайла Філевича, яка проводить нас на мале подвір’я. Звідси відкривається вид на другу пишну оздоблену браму з арковим отвором в металевій огорожі ковальської роботи. На брамі собору Святого Юра зображені алегоричні постаті Римської та Грецької церков, роботи того ж Філевича і каменяра Петра Білостоцького. Входимо на велике подвір’я собору Святого Юра, там відкривається вид на третю браму, аналогічну до попередньої з постатями “Віри” і “Надії” також роботи Михайла Філевича та каменяра Онуфрія Степанського. До собору Святого Юра ведуть парадні двомаршеві сходи, балюстраду яких оздоблюють генії долота компаньйона Філевича – Симеона Стажевського. Йому належить і кам’яна статуя Святого Онуфрія, що у штучній печері під сходами.
Будівля собору своїм силуетом домінує над іншими елементами ансамблю. Хоча творець його Б. Меретин був вихований на західноєвропейських зразках, у Львові він пристосувався до традиції українського сакрального будівництва. На оригінальному проекті Меретина 1750 року не тільки головна назва, але й вівтар і бабинець перекриті банями. Таке композиційне рішення зближувало пам’ятку з трибанними українськими церквами. Однак фундатор чомусь бажав мати однобанну церкву, тому архітектор бічні об’єми вівтаря перекрив хрестовим склепінням.
Сучасний храм, на відміну від свого попередника, орієнтований вівтарями на захід. Головний фасад собору Святого Юра оздоблений постатями святих Атанасія і Льва на високих постаментах роботи Йогана Пінзеля. Він же виконав кінну статую Святого Юра змієборця, яка вінчає аттик. Усі білокам’яні декоративні елементи – ліхтарі, ажурні балюстради – виконали каменярі Петро Білостоцький та Онуфрій Стефанський.
Неймовірно мальовничою є архітектура інтер’єру, чому сприяють хвилясті лінії ажурних парапетів емпор (бічних галерей на підвищеннях) у бічних навах. Художнім акцентом собору Святого Юра слугує дерев’яна різьба і живопис пресвітерії.
У храмі немає традиційного іконостасу, його заміняють дві колони, між якими влаштовано царські і дияконські врата, які виконав батько зодчого собору Святого Юра Клеменса Фесінгера Себастіан Фесінгер. Він же виконав і великий вівтар, окрім статуй первосвящеників Аарона і Мелхіседека. Їх 1770 року виконав згадуваний вже Михайло Філевич. Останньому у соборі Святого Юра належать також єпископський трон та декоративна орнаментика. Намісні образи, що по боках дияконських врат, апостолів на стінах пресвітерії, “Тайну вечерю”, “Христа Архієрея” і “Розп’яття” згідно з видатками, малював Юрій Радивилівський. Коли 1777 року після навчання у Відні до Львова повернувся Лука Долинський, єпископ Лев Шептицький доручив йому доповнити і виконати наново цілий ряд образів, у тому числі намісні, пророків, апостолів і празнички. Мистецтво Луки Долинського з його європейською манерою виконання було ближче естетичним уподобанням єпископа, ніж грубувате малярство Ю. Радивилівського.
Реліквією собору є ікона Богоматері Теребовлянської, яку 1673 року привіз до Львова у собор Святого Юра з теребовлянського монастиря єпископ Йосиф Шумлянський.
На подвір’ї храму стоїть двоповерховий митрополичий палац, збудований у стилі рококо (або, як ще його називають, у стилі Людовика XV) з елементами архітектури класицизму, якими є портики на головному і тильному фасадах.
Протягом 1773-1776 років за проектами Клеменса Фесінгера була проведена реконструкція апартаментів.
До початку ХІХ століття при палаці існував регулярний, з трьома терасами, парк французького типу.

Цікаво знати, що…
Найпершу букову церкву Святого Юра заснував на Святоюрській горі галицький князь Лев Данилович у 1270 роках. За легендою, при церкві заснували монастир, у якому став ченцем брат його батька – князь Василько. Відтак церкву вважають однією з перших, після Високого замку, будівель у Львові.
Патрона храму – Святого Юру – вважають захисником Львова. Він був старшиною у війську римського імператора Діоклентія. Помер за віру мученицькою смертю 1304 року. Своїм покровителем Святого Юра називають англійці, португальці, німці, канадійці, греки, грузини, а також жителі Венеції, Москви, Константинополя та багатьох інших міст Європи.
На дзвіниці собору Святого Юра міститься найдавніший дзвін в Україні, який було виллято 1349 року.
Архітектором мурованої церкви Святого Юра 1363 року вважають архітектора Дорінга, автора проекту Вірменського собору у Львові.
Ігумен Святоюрського монастиря Макарій Тучапський, “зробивши подарунок королеві Боні”, домігся від Зигмунта І відновлення 1539 року православної єпархії в Галичині й 1540 року був висвячений на єпископа Галицького, Львівського та Кам’янця-Подільського. Відтоді церква Святого Юра отримала статус катедрального собору.
Іронією долі було те, що понад сорок років Святоюрська площа перед собором Святого Юра називалася іменем Богдана Хмельницького, адже саме православні козаки під проводом полковника Богдана Хмельницького – Максима Кривоноса – вчинили страшний погром і грабунок в соборі і його криптах під час облоги Львова 1648 року.
Від квітня 1787 року у палаці Святоюрських владик замешкала дуже колоритна особа – Катерина Коссаковська з роду Потоцьких, колишня власниця Станіславова (Івано-Франківська). Енергійна вдова створила тут величезну резиденцію, оточивши слугами, і приймала у Святоюрському палаці, що був наприкінці XVIII століття одним з найрозкішніших у Львові, цісаря Йосифа ІІ та генерала Тадеуша Костюшка.
2 травня 1848 року в консисторії собору Святого Юра відбулись установчі збори Головної Руської Ради. У відозві від 10 травня 1848 року говорилося: “ми русини галицькі належимо до великого руського народу, котрий говорить однією мовою та складає 15 мільйонів. Це було першим історії України лозунгом про соборність українців на усіх землях. Головна Руська Рада у Львові заснувала першу українську газету “Зоря Галицька”.
8-10 березня 1946 року відбувся псевдособор, на якому було проголошено ліквідацію Греко-католицької Церкви. Тоді ж було майже на 20 років репресовано наступника Андрея Шептицького – митрополита Йосипа Сліпого. Лише за клопотанням Папи Івана ХХІІІ та президента США Джона Фіцжеральда Кеннеді його було звільнено 1963 року для участі у Другому Ватиканському Соборі. Мощі митрополита були перевезені, згідно з його заповітом, 1992 року з Риму до Львова. В Італії він заснував єдиний до цього часу Український католицький університет.
З 1998 року Святоюрська гора разом з собором Святого Юра входять у списки охоронної спадщини ЮНЕСКО.

Відвідати Собор Святого Юра  Ви зможете під час екскурсії   “Автобусна екскурсія давніми передмістями”

 

comments powered by HyperComments