Відкриття сезону поїздок на Закарпаття: до озера Синевир та Замків Закарпаття. Перші виїзди вже 22 квітня. Бронюйте місця!

Парк “Цитадель”

парк-цитадель3

Екскурсії по Львову. Парки.

Львів, переповнений романтичними та таємничими місцями, щороку вабить до себе все більше і більше туристів. У цьому місті прекрасно поєднується загадкова історія кількох культурних епох та впорядкована сучасність. Сьогодні, прогулючись серед розкішних паркових алей міста, які надихають тільки на приємні відчуття та романтику, можна і не здогадуватись, що ще півстоліття тому ці місця були наповнені сумом та риданнями… Однією з таких територій Львова є парк “Цитадель”, що знаходиться в Галицькому районі міста на узвишші трьох вершин: Шембека (Вроновських), Познаньської (Пелчинської) і Жебрацької. Львівський парк “Цитадель”, попри його унікальну знаковість для української історії, тільки на початку 2012 року був зареєстрований як природоохоронний та архітектурний об’єкт національного значення.
парк-цитадель1“Цитадель” – таку назву парк отримав неспроста. Й по нині на території парку стоять давні фортифікаційні укріплення, частина яких перейшла у приватну власність під забудову готельно-ресторанного комплексу. Сьогодні – це місце прогулянок, розваг і елітного відпочинку, а ще понад 50 років тому тут було моторошно ходити навіть при світлі дня…
Ще на початку 17 ст., коли світ вирішував повстаннями і війнами територіальні питання, Львів – така спокуслива територія для кількох країн, був неналежним чином захищений від зовнішніх втручань. Саме на основних підступах в місто – з південно-східної і південно-західної сторони, які були відкритими й доступними для потенційних ворогів, вирішили звести міцні форти. Вже у 1635 році, за проектом королівського інженера Фрідріха Гектанта, на сторожі міста постала перша бастіонна архітекутура – міцний вал попри Познанську гору і узвишшя Шемберга. Продовжили укріпляти місто впродовж 1635-1640 рр. інші фортифікатори – Ян Боні та Андрей Прихильний, які “просунули” укріплення на захід до Жебрацької (Калічої) гори і побудували там мурований шпиталь та костел Святого Лазаря. Новозбудована захисна споруда була вперше “апробована” у 1655 році військами Богдана Хмельницького під час облоги міста. А вже 1672 року, коли на Львів напали турки під проводом султанського намісника Капудана Баші, цитадель піддали рекострукції, звівши на горі Шембека (Вроновських) потужні земляні укріплення у вигляді багатогранного бастіонного комплексу – Турецькі шанці.
парк-цитадель2Після входу Галичини у 1722 році до складу Австро-Угорщини, форти вирішили розібрати. Адже за тодішніми мірками ці укріплення вже давно не відповідали міцним охоронним конструкціям. Відтак більше, ніж півстоліття Львів залишався відкритим і незахищеним, а країни-сусідки вже давно накинули оком на його слабке місце…
Поштовхом для відновлення середньовічних львівських фортів стала “Весна народів” 1848 року, коли всі народності, які входили до Австро-Угорської імперії, вирішили протестувати проти свого поневолення Габсбургами. Чільна влада зрозуміла, що штурмом місто не взяти, якщо воно буде міцно з усіх боків захищене. Зрівнявши в суцільне плато три гори – Шембека, Каліча і Пелчинська, почали зводити нові оборонні споруди. Австрія в цих будівельних маневрах повела себе як тактовна цивілізована держава: перед початком робіт провела археологічні розкопки, під час яких виявилося, що місце сучасної Цитаделі, а тоді – тільки майбутніх фортів, колись було дохристиянським капищем – територією поклоніння язичницьким богам. Тут викопали кілька кам’яних баб, які згодом передали в музей Оссоленіума (нині – Національна бібліотека ім. Стефаника), звідкіля ті невдовзі зникли… За територію під новий форт габсбурзьській владі довелось чимало “повоювати” з місцевою багачкою, власницею більшої половини цієї території, графинею Гуменською. Тільки після її смерті у 1872 році, вдалося отримати офіційні документи, які й дозволяли подальше будівництво.
парк-цитадель4З рівнем мурованих валів і фортів зростав і економічний рівень міста: успішно відкривалися такі промислові об’єкти, як цегельні, вапнярки, слюсарні і навіть майстерні, в яких на розхват вироблялися лопати, молотки, тачки та вози. Здавалося, що спорудженням нової Цитаделі зайнялося все місто. Вже невдовзі на окраїні Львова виросли чотири високі вежі – максиміліанівські вежі: дві вищі вежі розташувалися на самому краю міста, в яких утримувалася вся бойова артелерія, інші дві вежі – малі вежі, охороняли корпусні казарми з іншого боку форту. Навкруги оборонної споруди був зведений високий мур, який до сьогодні не зберігся. Цитадель була споруджена таким чином, що кожна з башт мала сухі рови та підйомні мости, що давало змогу при потребі швидко і надійно відсторонити ворога. Зараз історики подейкують, що Цитадель була cконструйована аніскільки для оборони міста, а для того, аби в непередбачуваних обставинах чинна влада змогла спокійнісінько вислизнути з повстаньских лещат. До речі, сам творець проекту Цитаделі, так і залишився невідомий для історії міста.
парк-цитадель6Коли обертів набрала Перша Світова війна, австрійці і не думали скористатися фортом, а чимдуж тікали подалі зі Львова. Згодом прийшли росіяни, яким теж цільово Цитадель виявилася непотрібною. І лише під час українсько-польского повстання 1918 року форт таки постраждав – наслідки бою можна побачити і сьогодні. Відтак кошти міста були майже розграбовані, а тому відновити міське оборонне укріплення було просто нічим. В центральних казармах, які вціліли, розмістилась польска піхота, а зруйновані окружні вали почали слугувати для спортивних трибун – саме тут проводилися перші футбольні турніри у Львові. Вже напочатку Другої Світової війни, коли польскі формування утримували натиск німецької артилерії, Цитадель зазнала наймасштабніших руйнацій за всю історію свого існування: поляками були приведені в дію дві військові гармати, які тут-же знешкодили пікерувальною технікою німці, і цим самим майже вщент розвалили західну вежу. Остаточно один з “максіміліанів” був зруйнований авіаційним нальотом в травні 1944 року. Під час війни Цитадель переформували в концтабір “Шталаг-328”, де німці утримували різнонаціональних полонених. Тут, за свідченням істориків, був розроблений план дій щодо бактеорологічного знищення німецьких ворогів – заразити тифозними вошами кожного, хто попадеться на їхньому шляху. Таким чином повністю здоровий полонений після контакту з заразою через два тижні вже лежав метрвим на сирій земляній підлозі. Трупи скидали в казармних підвалах і поливали вапном, аби дезенфікувати приміщення. Вже невдовзі радянські розвідники утилізували місце розповсюдження тифозних вошей і вигнали німців з їхньої облоги. Відтоді ніхто так і не наважився проводити розкопки на території Цитаделі… А три роки тому на горе-місці встановили пам’ятного хреста – на згадку про всіх загиблих через фашистські тортури. В післявоєнні роки Цитадель служила військовою частиною для радянської армії, а в 70-хх роках тут були склади заводу “Електрон”. Згодом форт Цитадель почав заростати рослинністю, на деякий час його обладнали під кінотеатр, але вечірні покази кінострічок тривали недовго.
парк-цитадель5За часів незалежності міська влада посприяла відновленню Цитаделі – передала у користування приватним особам, а ті, в свою чергу, привели до порядку і паркову зону оборонних споруд. Зараз частково відреставровані і по-сучасному зреконструйовані дві вежі: та, яка належить книгосховищу Національної бібліотеки Василя Стефаника, і та, де зараз розміщений фешенебельний 5-зірковий готель. Нові власники озеленили територію парку, а за кошт місцевої влади були відреставровані алеї. Дві малі вежі залишилися неторканими, на одній з яких встановлений щит із надписом Антуана де Сент-Екзюпері: “Насамперед я житель, і я врятую тебе, моя фортеця, моя цитадель…”. Попри сумну історію, це місце є однією з найромантичніших “точок” для всіх закоханих пар.

Відвідати парк та дізнатись цікаву інформацію Ви можете під час вело-екскурсії “Зелена мапа Львова”. 

comments powered by HyperComments