В период літнього сезону: регулярні виїзди в Карпати - Скелі Тустані, Говерла, озеро Синевир, Карпатський трамвайчик. Бронюйте місця завчасно!

Пам’ятник Св. Юрію (Георгію) Змієборцю

Пам’ятник-Св(Пам’ятник правоохоронцям, які загинули під час виконання службових обов’язків)

Одним з найцікавіших концептуальних пам’ятників Львова є пам’ятник загиблим під час виконання службових обов’язків правоохоронцям. Має цей постамент і іншу офіційну назву – пам’ятник Святому Юрію Змієборцю, яка більше до вподоби як і самим львів’янам, так і гостям міста. Встановили пам’ятник 22 вересня 1999 року в центрі площі Григоренка (колишня площа Францішека Смольки), поруч з будинком Міністерства внутрішніх справ України. Трудилися над створенням скульптури архітектор Олексій Ярема, брати-мистці Андрій та Володимир Сухольські, конструктори Захар Бліхарський та Богдан Ониськів. Таким чином Львів вшанував всіх загиблих, які полягли в боротьбі зі злочинністю в регіоні.
Бронзовий постамент зображує канонічного Юрія-Змієборця на коні, який встав на “диби”. У руках в Святого Юрія – спис з гострим наконечником, яким пронизує великого атакуючого змія. Вибір такої концепції пам’ятника був заздалегідь продуманим і виношеним його авторами. Саме Георгій Переможець (ще одне ім’я святого) являється покровителем і захисником всіх воїнів-мучеників, які боролися за мир і християнську справедливість для людей. Постать Юрія Побідоносця, як покровителя стражів порядку, закріпилася в українській історії релігії ще за часів життя самого мученика. Народившись у Третьому столітті в Римській Імперії, в Каппадокії (сучасна територія Туреччини), та сповідуючи релігію християнства, молодий і відважний воїн Георгій відмовився служити в ім’я правителя Діоклетіана, який, в свою чергу, мав задум знищити усіх християн у своєму володінні. Саме за “ідейну зраду” Юрій був страченим. А побратими-християни, оцінивши сміливий поступ римського воєводця, вознесли Георгія до лику святих і найменували Святим Георгія Переможця. Відтоді ім’я і лик доблесного Святого Юрія почали перебирати у свої художні твори письменники, скульптори, художники, філософи та інші концептуалісти.

Цікаво знати, що:
До 1946 року на площі Григоренка, колись – площа Францішека Смольки, стояв інший пам’ятник, – гранітний монумент самого Францішека Смольки (Франц Шмольке – справжнє ім’я можновладця), знаного польського громадського діяча і політика, який мешкав в будинку № 4 на цій же площі. Франц Шмольке народився 1810 року у Калуші (містечку на Івано-Франківщині) в сім’ї австрійця і угорки, які мали на українських землях свій солеварний бізнес. Франц був третьою дитиною в сім’ї і… єдиним, хто визнавав себе істинним поляком! Згодом здобув освіту правника у Львівському університеті і відкрив своє власне адвокатське бюро. Невдовзі, за свою всеохопну обізнаність у юриспруденції, Францішека Смольку було вибрано депутатом до Віденського парламенту, невдовзі – назначено віце-презедентом, ще через деякий час – і його очільником. Будучи затятим ідейником, Францішек пропагував створення 5 незалежних автономій у складі Габсбургської держави, однією з яких мала бути і Галичина. Згодом у енергійного вусаня виникла ще одна ідея-фікс – насипати курган в честь Люблінської унії. Відтак, Франц Шмольке взявся до роботи… власними руками: за допомогою двоколісного вантажного возика і землі почав самостійно насипати курган на Високому Замку (сучасний Оглядовий Майданчик Львова), і робив це – практично до самого кінця життя. Францішек не тільки докладався до благого діла фізичною працею, але й матеріальною – віддавав більшу половину своєї державної пенсії на створення цього Люблінського кургану, і, цим самим – ідейно надихав усіх львів’ян до цього діла. Створювався курган, заввишки в 11 метрів, впродовж 31 року: з 1869 року до 1900 року включно. І саме за цю справу львів’яни найбільше полюбили добродушного Франца Шмольке, і – встановили йому пам’ятник.
Як в кожного пам’ятника Львова, так і в постаменту Святого Юрія Переможця є і інша назва – народне ймення. А почуєте Ви його як ніде – у львівських маршрутках. Зачасту, їдучи в центр міста, львів’яни мають потребу піти в каси Львівської Залізниці, що знаходяться поруч, або ж – студентам необхідно завітати до Львівського Університету ім. Івана Франка. І тут..: “Пане водій, будьте добрі, станьте ж бо за пам’ятником… Тещі (!!!)” Так –так, пам’ятник Тещі – це саме та друга неофіційна назва відомого постаменту. Ось таким чином бачать жителі Львова “синівську любов” до своєї “матінки-тещі”! Що би не бачили львівські люде – з того б і жартували!)

Оглянути  пам’ятник та дізнатись цікаву інформацію Ви можете під час екскурсії “Австрійський Львів”.

comments powered by HyperComments