13 та 21 травня є виїзди на Карпатський трамвайчик, а Скелі Тустані і озеро Синевир - щодня в період свят. Бронюйте місця завчасно!

Пам’ятник Юрію Кульчицькому

кава1

Екскурсії по Львову. Памятники.

З чим найперше асоціюється Львів? — Мабуть, таки з кавою! Кавомани, кавуни (застерігаємо: не ті, що ростуть на херсонських городах), кавопийці, каволюби… — як тільки не називають львів’ян, спраглих до цього чорного запашного напою. А чи знаєте Ви, що Львів є містом в Україні, якому випала нагода найпершому скуштувати такого спокусливого гіркого навару. І причетний до цього відомий галичанин, уродженець Самбірського району, герой-солдат битви під Віднем, один з перших популяризаторів кави в європейському світі, кавовий гуру Львова – Юрій-Франц Кульчицький. Вправного торговця і шанованого шляхтича вирішили вшанувати і львів’яни – 22 жовтня 2013 року відкрили пам’ятник козаку-підприємцю на площі Данила Галицького, на середині паркової алеї перед входом у Львівський ляльковий театр. Меценатами для встановлення скульптури виступила місцева кавова фабрика “Галка”, а втілювачами ідеї в життя – львівські архітектори Павло і Володимир Сколоздра.
Юрій Кульчицький, народжений 1640 року на Львівщині, нащадок шляхетської української родини Кульчицьких-Шлестовичів, як істинний український козак, вирішив розпочати своє служіння народу з Січі. Невдовзі, під час одного з боїв проти турків, попав до ворогів в полон, де, пробувши тривалий час, навчився турецької мови. Такий досвід згодом пригодився молодому Кульчицькому на роботі в Американському відділенні Віденської східно-торгівельної компанії, — працював там перекладачем. А заробивши достатньо грошей, і маючи власну підприємливу жилку, Юрій Кульчицький заснував свою Торгівельну фірму і подався правити бізнесові справи до Відня. А вже 1683 року став головною фігурою у справі визволення Відня від османських загарбників: опинившись в облозі, швидко роздобув турецький одяг і під османські співанки вийшов з міста, аби згодом повернутися туди з великою підмогою, що й врятувало австрійську столицю від загарбання. Натомість, вдячні віденці нагородили Кульчицького чималими грошовими статками за такий хитромудрий порятунок, а король Ян Третій Собеський, який був проводирем європейської армії звільнення, додав ще на придачу купцю 300 міх запашної кави, вилучених в сулеймана Кари Мустафи. Юрій-Франц відразу ж пустив добро у діло – відкрив першу австрійську, а заодно і одну з перших європейських кав’ярень з назвою “Двір під синьою пляшкою”, та, як виявилося, дав початок європейській культурі кавоваріння і, зрештою, кавопиття. Згодом такий бізнес став другим за прибутковістю після нафтового.
Того ж таки часу, кавовий пахнючий напій дістався і до Львова. Але справжня кавова лихоманка охопила Львів тільки на початку 18 ст., коли у кожному другому закутку центру міста почали відкриватися цукерні: подавали знаменитий львівський штрудель і маленькі геометричні фігурки шоколадних солодощів, які найкраще смакували звичайно ж із запашною кавусею. Аби “заробити” прихильність вибагливої львівської клієнтури, підприємці почали наввипередки придумувати різні способи заварювання і подавання кави. Відтак кава стала для Львова другим напоєм після води та головним елементом самовираження тогочасного істеблішменту.
Після кавового львівського буму про Кульчицького дещо призабули. Але сьогодні його завжди згадують і показують для кожного гостя, який завітав у Львів. За 5 хвилин неквапливої прогулянки від площі Ринок Ви опиняєтеся перед лицем бронзового Юрія Кульчицького. Ставний, на козацький манер вдягнений чоловік, середнього зросту та з кільцем у вусі, присів на мішки з кавою, яка сиплеться із переповнених лантухів і перетворюється в золото. Такий скульптурно-художній елемент передає вмілу підприємливість нашого земляка. Також обабіч фігури Кульчицького стоїть турецький чайник і горнятко з кавою, з якого, так і здається, тягнеться ледь помітна хмарка пахнючого кавового аромату. Вдихайте глибше – і цей запах обов’язково Вас приведе до найкращої кавової місцини Львова. Насолоджуйтесь!

Цікаво знати, що:
Кошторис пам’ятника кавовому магнату Кульчицькому обійшовся підприємству “Галка” у 300 тис. грн… Та попри таку щедрість тутешніх бізнесменів, львів’яни таки обурилися новопоставленому пам’ятнику. Мовляв, не проводився конкурс, ідея вигляду бронзового Кульчицького ні з ким не обговорювалася, а його проект старанно ховався від мистецького загалу. Так чи інакше, а галичанин-популяризатор кавової культури нікуди зі свого місця не “пішов”. До слова, поспіх відкриття постаменту таки знайшов своє виправдання: саме в 2013 році виповнилося 330 років з дня знаменної події — визволення Відня. Тому відкриття пам’ятника Юрію Кульчицькому у Львові мало не лише закономірне історичне пояснення, але й святкове приурочення.
Першими, хто встановив пам’ятник Юрію Кульчицькому, були саме віденці. У 1885 році кавовий барон-Кульчицький, ставний, на весь зріст, вбраний на турецький манер та з тацею в руках і дарами-золотом-кавою в ногах, постав на одному з фасадних дахів австрійської столиці. А чверть століттям раніше його ім’я австрійський місцевий уряд закріпив за однією з центральних вуличок Відня, яка і по сьогодні є незмінною.
Юрій Кульцицький, будучи спраглим до новаторства і експериментаторства, у своїй знаменитій віденській кав’ярні подавав каву самостійно, а офіціантській стрій вирішив зробити суто турецьким, що приваблювало цікаву публіку знадвору. До того ж, на противагу туркам, які пили каву виключно чорною, міцною і гіркою, Кульчицький став (першим!) додавати до напою молоко та цукор, що робило напій приємнішим як на смак, так і цікавішим на вигляд. До слова, завітавши до сучасного Відню, Ви зможете зазирнути на філіжанку ароматної кави в ту ж сама кав’ярню знаменитого купця.

Побачити пам’ятник та дізнатись цікаву інформацію Ви можете під час екскурсії “З кавою по Львову”.

comments powered by HyperComments