Закривається сезон сходжень на Говерлу! Поспішайте забронювати місця! Виїзди - щосуботи до кінця вересня!

Пам’ятник Володимиру Івасюку

Пам’ятник-Володимиру-ІвасюкуЛьвів пам’ятає своїх героїв. Пройшовшись по проспекту Шевченка, не можливо не помітити високий, ставний постамент знаному українському пісняреві, основоположнику української естрадної музики, талановитому композитору і неординарному художнику – Володимиру Івасюку, який жив, вчився і творив у Львові 7 років. З’явилася скульптура на проспекті Шевченка, 7-9 лютого 2011 року за сприяння відомого українського музиканта, фронтмена гурту “Океан Ельзи” – Святослава Вакарчука. Саме Святослав у 2006 році, під час святкування 750-річчя міста, подав ідею для очільника міста Львова встановити пам’ятник Івасюку. Крім того – зобов’язався взяти на себе всі витрати, пов’язані з його виготовленням і встановленням. Відтак Андрій Садовий, мер міста, дав вказівку розпочати творчу роботу: створив організаційний комітет, який звернувся до львівських майстрів з проханням допомогти з проектом скульптури. Виготовленням постаменту Володимира Івасюка зайнялися скульптор Сергій Олешко (також автор таких львівських скульптурних робіт, як лемківському мистцю Некифору Дровняку, львівському професору мистецтва Івану Трушу та Бравому Солдату Швейку) та архітектор Михайло Ягольник, які за один рік часу спрезентували мистецький шедевр – величний бронзовий пам’ятник, заввишки у 3,5 метра, який зображає Володимира Івасюка у повен зріст. Бюджет встановлення пам’ятника вирішили розділити навпіл: всю проектну роботу оплатив Святослав Вакарчук, а це – 360 тисяч гривень, облаштування прибічної території і конструкцію фундаменту постаменту було оплачено з львівської міської казни – 174 тисячі гривень.
Бронзовий Володимир Івасюк зображений ніби в русі: права нога “подана” вперед, тулуб злегка розвернутий в ліву сторону, обличчя зосереджене, погляд звернений вниз. Лівою рукою молодий Івасюк притримує на плечі гуцульську камізельку. Саме таких кілька фотографій Володимира Івасюка Ви можете побачити в архіві сімейних світлин пісняра. Зріст бронзового композитора є 2,6 метра, а разом з фасадним каменем сягає до 3,5 метра. Це, по праву, один з найвищих пам’ятників у Львові, які встановили протягом останнього 20-ліття. Чомусь так повелось, що у місті почали з’являтися практично “підмікроскопні” скульптури, невеличкі гранітні чи бронзові зображення, приурочені до певної події, чи присвячені якомусь непересічному львів’янину. А от про статечні монументальні пам’ятники Львів почав забувати. Скульптурний Івасюк же вернув колишню “моду” на велич.

Цікаво знати, що:
“Львівський Давид” або “Зодягнутий Давид” – таку неофіційну назву отримав пам’ятник Володимиру Івасюку серед мистецького кола Львівщини. Провідні фахівці в художніх галузях стверджують, що постамент доволі нагадує відому скульптуру “Давид” Мікеланджело. Обидва приклади скульптурного мистецтва мають приблизно однин і той самий зріст, позицію зображення (розвернуті обличчям в одному напрямку, “рухи” ніг, тулуба та рук є паралельними), і що найголовніше – ліва рука в обох скульптурах зігнута у лікті і піднята догори. От тільки Давид тримає в ній пращу, а Івасюк – кептарик (гуцульська безрукавка), який повис на плечі. Дехто навіть вбачає схожість в рисах обличчя, одне лиш відрізняє: Івасюк виліплений простоволосим, а в Давида – кучерява шевелюра.
Всім відомо, що у Володимира Івасюка доля була трагічною: народившись в 1949 році, і проживши сподвижницьких, плідних 30 літ, – його позбавили життя (за офіційною радянською версією – самогубство). До сих пір ніхто не знає хто і що стало причиною смерті такого популярного навіть на той час українського композитора. Проте батько пісняра, учитель Михайло Григорович, згадує дуже красномовний факт, чи, радше – знак, мовляв, відтоді зрозумів, що доля його дитини буде надважкою: “Розглядаю сина довго i жадібно, очей не можу одвести. Шукаю у ньому своїх рис. Яке ніжне це дитинча. Гладжу теплою рукою його рожеве тільце i не тямлюся з утіхи. Моя радість тьмяніє трохи від того, що по личку, уздовж носика, пропалено дві чорні доріжечки. Це краплі ляпісу котилися з очей, залишаючи після себе чорний слід. У голові ворушиться думка, що син при своєму народженні заплакав чорними сльозами. Мені страшно від цієї думки, відмахуюсь від неї, мов од лютого шершня”. (Ред.: при народженні всім немовлятам капали в очі 2% розчин ляпісу, а для новонародженого Володі медсестра по неуважності дала 25% розчин, від чого у малого спрацював рефлекс і покотилися сльози, які були чорними від введеної рідини).

Побачити пам’ятник та дізнатись цікаву інформацію Ви зможете під час індивідуальної екскурсії.
Вартість: від 150 грн/год.*
* У період травневих та новорічно-різдвяних свят ціна може змінитись.
Мінімальний час замовлення – 2 год.
Місце та час зустрічі: за домовленістю.

comments powered by HyperComments