Запрошуємо 26 серпня на екскурсію "Справжній Львівський трамвай". Місця обмежені. Бронюйте місця завчасно!

Львівський історичний музей. Музей-арсенал

Музей-арсеналНімецький купець Мартин Ґруневеґ, як стверджують екскурсії по Львову, який описував Львів початку XVII століття, 1606 року зазначив, що львів’яни “зі сходу мають великий гарний цейхгауз (зброярню), наповнений доброю зброєю та обладунком, і усе це зберігається у чистоті та порядку”.
Львівський Міський арсенал — єдиний музей зброї в Україні і один з найбільших у Східній Європі. Тут розміщені зразки зброї від Х до ХХ століть та експонати з понад 30 країн Європи, Азії та Африки.

Вартість вхідних квитків:
Дорослий – 10 грн.
Студентський – 5 грн.
Дитячий – 5 грн.
Час роботи: 10:00-17:30 щодня, крім середи.
Адреса: м. Львів вул. Підвальна 5

Історія та вигляд будівлі
В XV столітті відбувалось інтенсивне укріплення та фортифікування Львова. Міська зброярня (арсенал, французькою “arsenal”, італійською “arsenalе”, арабською “ас-сінаа” — майстерня, склад-зброярня, або цейхгауз) існувала на цьому місці, тобто на східній межі середньовічного Львова, ще з 1430 року. 1535 року з цієї зброярні брав гармати для війни з Московією коронний гетьман Ян-Амор Тарновський.

Детальний каталог Екскурсиія по Львову. Ціна.
З розвитком вогнепальної зброї збільшилася кількість амуніції та пороху, необхідних Львову, і зброярня стала затісною. Тому 1554 року стіни старого арсеналу розібрали і вже через два роки відкрили новий, збудований коштом львів’ян. Його назвали “міським”. Досить рідкісне явище, коли архітектором в XVI столітті у Львові був русин (українець), однак нову зброярню будувала група майстрів під керівництвом українця Івана Лиса. Велика пожежа у Львові 1571 року значно зруйнувала Міський арсенал, але його відбудували через чотири роки будівничі Павло, Гануш та Себастян Мочигемба. Себастян також збудував 1580 року біля колишньої Галицької брами людвисарню для відливання гармат. Людвисарня (майстерня, де відливали гармати) на східній стороні Львова при Міському арсеналі (на стороні нинішньої вулиці Братів Рогатинців) існувала тут з 1582 року.
Східна сторона Високого муру, датована XIV століттям, збереглася завдяки тому, що новий арсенал розмістили між Високим та Низьким мурами Львова, і західна сторона будівлі прилягала безпосередньо до Високого муру.
В період реконструкції арсеналу протягом 1973-1981 років відновили оборонну галерею з бійницями колишнього Високого муру, відкрили та реконструювали машикулі (оборонний елемент верхніх ярусів фортифікацій).
Міський арсенал у Львові не був суто фортифікаційною спорудою, він більше виконував роль складу зброї та боєприпасів. Як виглядав він у XVI столітті — достеменно невідомо, оскільки іконографій цього часу не збереглося. Найточніше зображення — на реконструкції, яку виконав польський архітектор Я. Вітвицький 1930 року і яка відтворює стан Львова в XVII столітті. На ній львівський Міський арсенал — триповерховий і майже відтворює вигляд нинішнього.
Львівський Міський арсенал — прямокутна будівля, завдовжки 53 метри і 12 метрів завширшки. Цоколь (нижній поверх) має склепінчасте перекриття, верхні поверхи мають дерев’яне перекриття. З північної і південної сторін до львівського арсеналу ведуть арочні брами. В актових книгах Львівського магістрату було зазначено, що Міський арсенал був оздоблений живописними та скульптурними зображеннями і ззовні, і всередині.
В історії львівського арсеналу було безліч неприємних моментів: пожежа 1616 року знищила дах. 1670 року завалилася Шевська вежа, яка під час падіння теж суттєво пошкодила будівлю. 1703 року стався вибух, внаслідок якого навіть загинули 36 львів’ян. У вересні 1704 року під час нападу шведів на Львів споруда теж зазнала ушкоджень.
Львівський арсенал був також в’язницею для учасників “Коліївщини” після поразки повстання 1768 року. Відтоді навіть існує назва “гайдамацька тюрма”. На згадку про трагічну долю невільників на стіні арсеналу 1970 року було встановлено меморіальну таблицю.
Під час держави Габсбургів у 1772 — 1918 роках львівський арсенал перевели у державне розпорядження.
1777 року вийшло розпорядження перетворити арсенал у в’язницю. З 1800 року тут був військовий склад, а потім склад продовольства. В той час зброярнею арсеналу вдалося побувати під час “Весни народів” у 1848-1849 роках. А 1850 року тут зберігали зброю, яку відібрали у повстанців.
У післявоєнний час будівля була зовсім занедбана. У Міжнародний день музеїв 18 травня 1981 року, після довгої реставрації приміщень, було відкрито Відділ зброї “Арсенал” Львівського історичного музею.

Експозиція львівського музею-арсеналу
Експозиція “львівської зброярні” нараховує близько 500 предметів, розмістилася вона у двох залах та має у своєму арсеналі речі військового призначення з понад 30 країн світу. Експозиція музею-арсеналу щораз оновлюється, оскільки у своїх фондосховищах має понад 4,5 тисяч одиниць зберігання. Зброя походить з приватних колекцій, збірки колишнього музею імені князів Любомирських та Підгорецького замку.
Однак в такому зброярському морі легко зорієнтуватись, оскільки експозиція представлена за хронологічно-тематичним принципом: біла зброя (мачі, шаблі, шпаги, ножі, кинджали, ятагани), зброя на ратищах (бойові сокири, списи, алебарди), ударна (булава, чекани, перначі), кидальна зброя (лук, арбалети), захисні обладунки (кольчуги, панцирі, шоломи, щити), ручна вогнепальна зброя (рушниці, пістолети), артилерія, батальний живопис (картини з місця військових дій), голограми. Відтак вдале розташування створює чітке уявлення про еволюцію зброї, види, матеріал і призначення (відповідно, і час створення) та рівень технічного розвитку суспільства.
Прикладом ливарного мистецтва у Львові є скульптурна група “Архангел Михаїл вражає сатану” (середина XVIІ століття).
Неабиякою цінною є також колекція орденів та нагород, представлена в музеї зброї у Львові.
Починає експозицію у львівському музеї-арсеналі вітрина, де міститься озброєння галицького воїна початку XVI століття. Воно належало одній людині — воїну, що загинув 1519 року в битві з татарами біля Сокаля. Його зброю та обладунки знайшли у річці Західний Буг.
Арсенал музею має також різні за типами середньовічні мечі — поясні, півтораручні, дворучні з Німеччини, Італії, Франції. Є тут шпаги XVI – ХІХ століть, бойові, офіцерські, придворні. Також є тут її різновид — рапіра.
Особливе зацікавлення викликає вітрина, де представлені палаші — зброя важкої кавалерії. З-поміж обладунків є тут і французький бойовий плащ. Цінною зброя є ще й тому, що безліч предметів є іменними.
Шанувальників потішать тут даги, стилети, мисливська холодна зброя, “панцербрехер” (проломлювач панцирів), “фузетті” (кинджал венеціанських артилеристів), “мізерикордія” (кинджал милосердя, для нанесення останнього удару).
Є у львівському музеї-арсеналі зброя народів Кавказу (грузинів, дагестанців, чеченців, інгушів). Кинджали є і досі атрибутами національного одягу чоловіків Кавказу. Привертають увагу гарно прикрашені дагестанські ками, а також кама, що має клинок, прикрашений золотими квітами.
Холодна зброя та захисне озброєння народів Сходу вирізняється вишуканим декором. В ісламських країнах великого поширення набули шоломи типу “місюкра” (“країна Міср” — так арабською звучить Єгипет).

Побачити повну колекцію зброї та почути історію її виникнення, розвитку, Ви можете, замовивши екскурсію за номером телефону: +38 067 67 42 42 6, або залишивши повідомлення на нашому сайті.

comments powered by HyperComments