Кожні четвер та суботу виїзди на екскурсію "Карпатський трамвай". Бронюйте місця завчасно!

Монастир капуцинів у Олеську

Монастир-капуцинів-у-ОлеськуНа території музею-замку “Олеський замок” розмістився колишній монастир ордену капуцинів, якого без перебільшення вважають найбільш розкішним та забезпеченим серед монастирів цього ордену в Польщі першої половини XVIIІ століття.
Фундатором монастиря був тодішній господар Олеського замку Северин Жевуський, майбутній волинський воєвода. Архітектурне замовлення виконував Мартин Добравський. Будівництво тривало 15 років — до 1739 року. Монахів ордену капуцинів у Польщу запросив польський король Ян ІІІ Собеський. Дозвіл на діяльність ордену дав Папа Інокентій ХІ 1680 року. Після Віденської перемоги 1683 року Ян ІІІ Собеський видав диплом на будівництво костелу капуцинів у Варшаві. Пізніше їхні костели з’явилися у Кракові, Любліні, Кросно, Розвадові, Львові та Олеську. Нині головний костел ордену капуцинів міститься в Римі.
Мартин Добравський з Поділля, який був зодчим монастиря капуцинів в Олеську, прожив тут 49 років і при монастирі мав ім’я Андрій.
Планування монастиря досить традиційне — у формі квадрату з так званим “райським садом” — двориком перед самою будовою. Сюди примикають господарські приміщення, кухня, аптека, а також костел і будівля захристії.
По периметру монастирського комплексу проходить 3-метрова стіна, в самому дворі раніше містилися п’ять капличок, донині збереглися тільки дві.
Усередині костел прикрашали центральний та боковий вівтарі. У першому було полотно із зображенням Святого Антонія — засновника чернецтва та пустельництва, іменем якого і був названий костел. Автор — художник Симон Чехович. В середині XVIII століття він також виконав основний живопис до вівтарів — зображення Святого Йосипа, Святої Варвари, “Мучеництво Святого Фіделіуса”, Святого Францішека Салезія.
Власник замку Северин Жевуський зафондував велику теологічну бібліотеку, у якій містилися філософські і лікарські книги. Після його смерті 1755 року справу продовжив брат Вацлав, господар Підгорецького замку. Похований Северин Жевуський у криптах костелу.
Під час так званої “Йосифінської касації” 1785  року австрійський уряд ліквідував монастир Святого Антонія, влаштувавши у ньому військовий шпиталь. Поволі через три роки монастир таки відновив своє існування, і тривало воно до 1939 року. Монахи в той час виїхали у Польщу.
Під час радянсько-німецької війни 1941-1945 років у монастирі містився концтабір, після війни — профтехучилище з підготовки механізаторів сільськогосподарських машин. З 1961 року тут містився гуртожиток.
Коли почав працювати музей-заповідник “Олеський замок” 1975 року, знадобилися приміщення для зберігання експонатів музею. Завдяки клопотанням Бориса Возницького Львівська обласна рада ухвалила будівництво нового гуртожитку, а приміщення колишнього костелу капуцинів віддали під фондосховище. Ним воно залишається з 1979 року.
Нині на території комплексу триває реставраційна робота. Тут також відбуваються семінари та різні виставки.
При вході у коридор колишнього монастиря капуцинів увагу одразу ж привертають розписи львівської художниці Лесі Трофимчук, яка на замовлення Бориса Возницького виконувала на стелі і стінах цикл енкаустичних композицій на теми Апокаліпсису. Тут зображені чотири євангелісти, князь Володимир, великомученики Борис і Гліб, княгиня Ольга із зображенням жертовного ягняти на колінах. Також у розписах присутній образ українського гетьмана Івана Мазепи, якого художниця поставила у ряд зі святими, зобразивши над головою німб.
Завершити розписи каплиці Лесі Трофимчук перешкодила хвороба, від якої вона померла 2003 року. Адміністрація музею прийняла рішення залишити розписи незакінченими, відтак образи Тараса Шевченка, Лесі Українки залишилися у ескізному варіанті, що створює відчуття тривалості творчого процесу.
Експонати фондосховища вражають — тут зібрано український іконописний живопис XV – початку ХХ століття, портретний живопис XVI – XVIII століть, дерев’яна скульптура XV – XIX століть, яка є однією з найбільших збірок у Європі. Предмети декоративно-ужиткового мистецтва — фарфор та фаянс — представляють мануфактури Відня, Франції, Англії, а також України — Корця, Баранівки, Волокітіна. Є тут і гаварецька чорнодимлена кераміка. Фонди Олеського замку в колишньому костелі капуцинів складають також лампи, меблі, тканини. Є тут і колекція літургійного одягу XVII – XX століть, тканини для яких були виготовлені на мануфактурах Італії, Іспанії, Персії, Туреччини, Франції.
Велику цінність мають живописні копії XVIII – XIX століть, змальовані із творів Рафаеля, Рембрандта, Тіціана, Мурільо, Веласкеса та інших.
У фондосховищі зберігаються також ікони галицько-волинської школи, написані ще у XVI – XVII століттях.

comments powered by HyperComments