У літній період: кожних чт і сб - "Карпатський Трамвайчик", кожної суботи - тур-сходження на Говерлу! Будь активним цього літа!

Львівський національний університет імені Івана Фра...

Університет-Франка

Екскурсії по Львову. Університети.

Львівський національний університет імені Івана Франка – на сьогодні один з найпрестижніших навчальних закладів України, який по праву вважається найстарішим українським вузом і найбажанішим закладом отримання професійних знань для іноземних студентів. Своєю історією він сягає аж у давньоруські часи…
У 1372 році, коли Львів ще не існував на політичних картах Європи, князь Русі Володимир разом з Орденом Францисканців заснував на місці теперішього університету монастирську школу, в якій навчалися майбутні служителі церкви. Згодом з розвитком і поширенням ідей гуманізму, а з тим – дидактичних методів виховання, у 16 ст. у Львові було засноване Успенське ставропігійське братство, яке 1586 року відкрило братську школу – “гімназіон”. Відтоді Львів перетворився на центральний культурний та навчальний осередок України. Всі, хто хотів пізнати латинську, грецьку, церковнослов’янську чи польску мови, навчитися математики, граматики, риторики, аcтрономії, філософії, – прямували сюди. Тоді у місті Лева існували всі передумови для створення вищого навчального закладу, але до середини 17 ст. польське правління не надавало дозволів на такий освітянський привілегій місту. Тому польський Краків був найближчим містом для українців, які хотіли здобути вищі професійні знання.
Після підписання Гадяцької угоди (1658 р.) між Україною та Річчю Посполитою, польський уряд постановив, що в Києві та Львові мають діяти вищі школи-академії. Львів вхопився за цю надію відкрити свій національний університет, але орден єзуїтів випередив всі українські починання: спочатку у 1608 році заснував середню школу-колегію, яку згодом 20 січня 1661 року, за сприяння Яна Казимира Другого, перетворив у академію з правом викладання найрізноманітніших наук, вручання дипломів бакалаврів, магістрів та докторів. Згодом 1758 року наступний польський король Август Третій затвердив статус вищої академії ще одним указом і підписав всі документи про те, що навчальним закладом повністю повинен опікуватися орден єзуїтів. З чим останні вдало справлялися до 1773 року: будували і викуповували нові приміщення під навчальні класи, створювали бібліотеки і друкарні… Але 1773 року орден єзуїтів закрили, з ним закрилася і львівська академія…
Коли Львів увійшов до територіального складу габсбурзької держави, імператор Йосиф Другий, піклуючись про розвиток освіти, офіційно 16 листопада 1784 року відкрив знову університет: поповнив лави викладачів, дозволив навчатися різнонаціональним студентам, не віддаючи перевагу католикам, як це робив єзуїтський орган.
Спочатку в університеті діяли тільки два факультети: філософський і теологічний. А вже наприкінці 18 століття почали відкриватися нові кафедри: математична, біологічна, лінгвістична; факультети юридичний та медичний. Навчання велося трьома мовами: польською, латинською і німецькою. А вже з 1825 року запрацювала нова кафедра – польської мови та літератури. Активно починали вивчатися й інші науки: хімія, фізика, геологія, історія, мовознавство, краєзнавство, юриспруденція…
Під час Весни народів у 1848 році університет зазнав нищівної пожежі, де вщент згоріла цінна наукова бібліотека і наполовину зруйнувався головний корпус. Нове приміщення під університетську бібліотеку звели лишень у 1905 році, а протягом 1851 – 1897 років розробили і втілили в життя корпусну систему цього навчального закладу. Так з’явилися окремі хімічний, геолого-мінералогічний та фармакологічний корпуси; “виросли” в нових будинках медичний та фізичний факультети. Навчалися тут студенти трьох категорій: ординарні (звичайні студенти), екстраординарні (ті, які мали право продовжити вищу освіту) та вільні слухачі (жінки). Згодом жінки вибороли собі право повноправно навчатися на філософському та медичному факультетах, а юридична дисципліна була їм дозволена лише в середині 20 ст.
18 листопада 1918 року, після розпаду Австро-Угорщини і приходу до влади Польщі, університет повністю перейшов до рук польської влади, яка й перейменувала його ім’ям короля Яна Казимира. Мовою викладання – стала польська мова, а кафедри української мови та львівської історії, які недавно відкрилися, завершили своє коротке існування. Плюсом того періоду для львівського Вишу стало те, що 23 квітня 1923 року будівлю Галицького сейму віддали під повне використання для університету, яка перетворилася на головний його корпус. Незважаючи на пропольські пріоритети, університет процвітав: ботаніка, геологія, генетика, ядерна фізика, хімія, анатомія, полоністика… – все нові і нові предмети ставали доступними для студентства.
А вже при приході до влади Радянської імперії, львівський ВИШ зазнав і інших змін: навчання було безплатним для всіх громадян, теологічний факультет вичерпав своє призначення і був закритий, натомість відкрилися кафедри історії марксизму-ленінізму, діалектичного та історичного матеріалізму, політичної економії, української мови, української літератури, російської мови, російської літератури, історії СРСР, історії України, фізичного виховання; медичний факультет перетворився в медичний інститут, а ім’я Яна Казимира було 1940 року замінено на ім’я Івана Франка – великого мислителя, поета, громадського діяча і видатного вихідця з львівського університету.
Під час воєнних дій 39 – 45 років знову значно постраждав науково-дослідницький відділ університету: до Німеччини було вивезено незліченну кількість цінних книг, рукописів та стародавніх інкунабул. Та до 1950 року університет повернув собі навчальну міць та був наново відреконструйований, відкрилися кафедри іноземних мов, журналістики, математики, механіки, економіки, природничих наук, які до 1976 року перетворилися у 13 нових факультетів. А вже в 1999 році, повний сил та можливостей, львівський університет отримав почесний “лейб” – “національний”.
Зараз Львівський національний університет налічує в собі 20 факультетів: біологічний, географічний, геологічний, економічний, електроніки, журналістики, іноземних мов, історичний, культури і мистецтв, міжнародних відносин, механіко-математичний, прикладної математики та інформатики, фізичний, філологічний, філософський, хімічний (Львівська кристалохімічна школа), юридичний, безпеки життєдіяльності, загальної та соціальної педагогіки, фізичного виховання і спорту. На його базі діють такі навчальні установи, як: Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, Педагогічний коледж, Правничий коледж, Природничий коледж, Центр італійської мови і культури, Львівський фізико-математичний ліцей, Класична гімназія, Буська гімназія імені Євгена Петрушевича, Навчальний комплекс “Стрілківська школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів”, Навчально-виховний комплекс “Середня загальноосвітня школа-ліцей” с. Козьови, а також – Астрономічна обсерваторія, Ботанічний сад, Зоологічний музей, Музей історії Львівського національного університету імені Івана Франка, Центр Інформаційних технологій, Науково-технічний та навчальний центр низькотемпературних досліджень, Міжфакультетська науково-навчальна лабораторія рентгеноструктурного аналізу, Центр гуманітарних досліджень, Центр країн Північної Європи.

Дізнатись цікаву інформацію Ви зможете під час екскурсій “Сім чудес Львова” та “Австрійський Львів”.

comments powered by HyperComments