ClickCease
Запрошуємо на авторські екскурсії Львовом!!! Будемо раді Вас чути за номером +380676742426. До зустрічі!

Лаврський монастир

лаврський-монастирМонастир ордену василіан розмістився у селі Лаврів на Старосамбірщині, звідси й назва – Лаврський монастир.
Від досить хорошої траси Львів — Ужгород, яка пролягає через Ужоцький перевал, його віддаляє кілька кілометрів досить нехорошої ґрунтової дороги. Від державного кордону з Польщею — 8 км, тому паспорт слід мати зі собою. Найкраще доїхати сюди від залізничної станції Тершів-Спас вздовж річки Лінинка через села Спас і Велика Лінина. Окружні села навколо Лаврова привертають увагу чудовими зразками бойківської сакральної архітектури кінця XVIII — початку XX ст. Попри свою, на жаль, не популяризовану, сакральну архітектурну цінність, мають ці місця неймовірно потужну енергетику. Адже саме тут, у Лаврові, нібито з кінця ХІІІ ст. зберігали мощі Святого Онуфрія. До того ж, є перекази про печерний скит, що містився тут вже у VIII — ІХст. А ще в Онуфріївському монастирі начебто похований князь руський Лев Данилович. В криптах Лаврова упокоїлись православні митрополити і уніатські єпископи, а з 1681р. і єрусалимський митрополит Макарій. Та про все спочатку і по порядку.
Як завжди, версій про походження топоніму Лаврів є безліч. Ось найпопулярніші. В часи свого виникнення монастир об’єднував кілька монаших келій, тому і вважали його лаврою. Бо так тоді було прийнято називати територіально об’єднані поселення, домівки, келії монахів. Ще є версія про те, що кум князя Лева — Великий князь Литовський Войшелк — протягом 1255-1257 років був ченцем Преображенського монастиря у Спасі та Онуфріївському у Лаврові. Тоді ж і отримав чернече ім’я Лавр. Є й така, що буцімто кобила князя Лева звалася Лавричкою. І оскільки вперше про монастир згадується письмово лише 1407 року, кожна з цих версій має право бути.
До XVI століття, коли на ці землі зачастили татари, у монастирі зберігалися мощі Святого Онуфрія. До речі, в єдиній святині на всю Східну Європу. Інші частинки реліквії були у Римі, Константинополі, Брауншвайзі. Відтак Лаврський монастир набув неабиякої шаноби – факт, що саме цю обитель найчастіше з-поміж інших в Галичині зображували на іконах у XVII ст. Незрозумілим залишається тільки, чи мощі святого були викрадені, а отже вивезені з Лаврова, а чи сплюндровані і назавжди втрачені. Попри те, що Святий Онуфрій, який провів у пустелі 60 років, жив самітником, у його іменний храм ходять з молитвами про сімейне благополуччя, адже його вважають покровителем породіль, бездітних родин, а також подорожніх.
Тепер 13-сотлітня церква Святого Онуфрія є вівтарною частиною храму.
Її розширили у ХІV – ХV ст., а наприкінці XV – на початку XVI ст. розписали фресками. Частково вони збережені, і є унікальними для всієї України і, поза сумнівом, найбільш вартісними мистецьки для Західної України. На них зображено “Акафіст Богородиці” (гімн до Пресвятої Богородиці) і події Всесвітніх соборів.
У ХІІІ ст. була зведена фортечна вежа. До усього комплексу того часу, окрім церкви Онуфрія, належали також мури та кутові вежі, але, на жаль, не збереглися.
Не милували обитель ані пожежі, ані власті, ані нові “урядники” – учні, які ходили сюди у школу для дітей з вадами розвитку.
Першу тяжку пожежу комплекс пережив 1549 року, відтак згодом прийшов у запустіння. У 1675–1705 роках добудовують головну церкву з рисами українського бароко. Але через два роки виникає нова пожежа, яка знищила дах. Дерев’яні келії святині знищила пожежа 1767 року, які через 15 років відновили у камені. Тричі на території комплексу у Лаврові відкривали школу – з 1790 по 1911 рр., з 1920 по 1930 (був тут Василіянський ліцей) та у 1960 році школу для дітей з вадами розвитку. 1939 року ліцей закрили совіти, а наступний навчальний заклад у храмі зініціювали самі ж місцеві власті. 1989 року комплекс таки повернули отцям-василіанам, які мешкають тут донині.
25 червня 2011 Лаврський монастир отримав вартісну сакральну реліквію – з міста Брауншвайх за благословенням апостольського престолу сюди було передано для вічного поклоніння мощі Святого Онуфрія.

comments powered by HyperComments
0 0 votes
Article Rating
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments