Закривається сезон сходжень на Говерлу! Поспішайте забронювати місця! Виїзди - щосуботи до кінця вересня!

Львівський “Вернісаж”: історія одного замку...

У пошуках міської екзотики та національного колориту кожен подорожуючий, який завітав до Львова, обов’язково відвідає міський “Вернісаж” – мистецький ринок народного промислу та витворів художнього мистецтва. Маленька мистецька оаза, яка розмістилася в самому серці міста Лева на площі Вічевій, 1 (вона ж площа Нижній Замок, що на куті вулиць Театральна та Лесі Українки), вабить до себе туристів зі всього світу: хтось просто йде за гарними фотографіями на згадку і враженнями, а хтось – аби придбати собі український сувенір. Львівський “Вернісаж” не завжди знайти на мапах міста, проте дорогу туди знає кожен.
Історія цього міського крамарського осередку почалася ще за часів перебудови, коли в кінці 80-х рр. на місці колишнього дитячого майданчику, що на перетині вулиць Краківська та Вірменська, почали виставляти на показ та продаж свої роботи молоді львівські художники. Лише згодом, коли сучасний “Вернісаж” перемістився на площу Вічеву, до майстрів пензля доєдналися і інші крамарі. Великий поступ для розвитку мистецького ринку дав етно-фестиваль “Вивих”, який проходив 1992 року, та, який, зрештою, і відкрив львівський “Вернісаж” для світу. Тепер це місце є знаковою принадою для всіх подорожуючих. І мало хто пам’ятає, а чи ж бо знає трохи глибшу історію цієї місцини…
Площа Вічева – ось таку назву має територія “Вернісажу”, та серед старих жителів Львова ще досі можна почути назву Нижній Замок, яка юридично була закріплена за цим місцем ще майже півстоліття тому. Та й не спроста! Адже на сторінках історії Львова можна натрапити на той факт, що молодий амбітний правитель Лев мав не лише одну оборонну споруду – Високий Замок, але ще один фортифікований палац – Нижній Замок (Низький Замок), – тепер сучасна територія “Вернісажу”.
Найперша згадка про оборонний форт датується 1270 роком у писемних згадках історика 17 ст. Варфоломія Зиморовича, де науковець вказує, що Князь Лев, перезимувавши у Високому Замку, вирішив переселити весь свій двір у Низький Замок, що знаходився на долині річки Полтви. Згодом у документальних записках львівської хроніки вже у 1292 році згадується про існування міського водогону, який наповнювався водою із джерел Високого Замку і пускав її далі до Низького Замку. Ще один історичний артефакт цієї місцин є цікавим не лише для нас, львів’ян, але й для всієї угорської нації. Адже, як стверджують археологи, саме на території Нижнього Замку похована дружина Князя Лева – Констанція Угорська, п’ята дочка угорського короля Бели Четвертого. Таким чином сучасну територію площі Вічевої можна справедливо називати князівським місцем. Та не тут то було! Адже багато хто посперечається, що це є історична територія польського королівства. Грунтуються такі докази на тому, що після того, як західна частина Руських земель відійшла до Польського володіння, тодішній правитель Польщі Ян Казимир Третій у 1362 році оголосив Нижній Замок своєю королівською резиденцією. Що й згодом дало плідний грунт в історії міста для утвердження факту засновництва Нижнього Замку польським королем. Згодом замок відійшов у володіння васала угорського короля Владислава Опільського. А вже через кілька десятків років Нижній Замок не відповідав монаршим уявленням про розкішне життя. Розташування Нижнього Замку всередині ровів наповнених водою, теж зробило свою справу: стіни почали замокати, а всередині замок покривався цвіллю, що зовсім унеможливлювало комфортне перебування постояльців замку. Та й небажання самого короля до впорядкування одного зі своїх маєтків зробили замок лише декоративною окрасою міста, а не місцем королівських балів та гостин.
Ще однією руйнацією для замку стала пожежа, яка охопила місто у 1527 році. Проте міський форт вистояв майже уцілілим. Та вже у 1565 році, як згадується у львівських хроніках, він таки вигорів дотла. Відновити замок намагався міський старостат аж впродовж двохста років, укріпляючи вали, перебудовуючи стіни та міняючи внутрішні господарські споруди. Та до кінця надати шарму та пишності для Нижнього Замку так ніхто і не зміг…
При переході Львова під австро-угорське панування у замку почали лаштувати контори губерніальних урядників. Та неприємний запах та сирість вже за кілька днів просто вигнали звідти чиновників. У 1782 році замок був переданий на розпорядження адміністрації міста Лева – Станам Галіційським. Вона ж, в свою чергу, розпорядилася замком на користь галицького священства. Таким чином Нижній Замок служив костелом (костел Св. Катерини) для городян аж до 1785 року. Відтоді Нижній Замок пропав із записів хронік міста…
Засвідчити не лише документально, але й речово, існування ще одного замку у Львові можуть лише археологічні розкопки. Та й досліджувати є що: подейкують, що під метровими шарами землі зберігаються старі цінні фрески з костелу Св. Катерини та речі побуту самих королів. І достеменне вивчення цієї ділянки мабуть таки би припинило спір про те, чи був Ян Казимір Третій розбудовником міста, а чи лише його впорядником. Та поки що упорядкуванням князівсько-королівський історичних земель займаються тільки митці галицького краю: продають тут різноманітні прекраси ручної роботи, картини, сувеніри, шкіряні вироби, національні українскі строї та антикварні речі власної колекції. Королівського й князівського на “Вернісажі” залишилося обмаль, хіба що ціни… Та й те своє виправдовує: такою краси ніде більше у Львові не знайти! Чому б не завітати!

comments powered by HyperComments