В период літнього сезону: регулярні виїзди в Карпати - Скелі Тустані, Говерла, озеро Синевир, Карпатський трамвайчик. Бронюйте місця завчасно!

Великі мандри Казанови Львовом

екскурсія львів, казанова у львові, казанова Проживши 73 буремних роки, побувавши майже у всіх країнах Європи, будучи невтомним авантюристом, шпигуном, дуелянтом, математиком, банкіром, дипломатом, алхіміком, бібліотекаром, музикантом, перекладачем, юристом, істориком, драматургом, письменником і справжнім естетом та поціновувачем жіночої краси, Джакомо Казанова прославився і своїм перебуванням у Львові. На 41 році свого веселого та повного пригод життя великий Ловелас прибув у Галичину…
Що привело Джакомо Казанову у Львів? Жінки. Жінки цікавили Джакомо Казанову, мабуть, найменше у Львові. 1766 року завзятий мандрівник та картяр Казанова нікому не розголошуючи своїх планів, таємно прибув до галицького міста – Львова. За ним гуляла неоднозначна слава по всій Європі: хтось хотів поквитатися зі звабником за зраду дружини, хтось – відстояти ображену честь і гідність у дуелі, а комусь великий ілюзіоніст і картяр заборгував чималенький мішечок золотих… Поважне панство зі знаних європейських шляхетських клубів тихо перешіптувалися у кулуарах про Кавалера де Сенгаль (до речі, титул вигадав Казанова собі сам). Бо й було про що! Куди ж втік знаний авантюрист від європейського бомонду на цей раз?
Поживши певний період у Варшаві та «покрутившись» у королівських колах Станіслава Понятовського, чинного короля Польщі другої половини 18 століття, Джакомо Казанова знудився добиватися прихильності від польських чинів… Знудився і зав’язав сутичку не аби з ким, а з самим фаворитом Короля Речі Посполитої – генерал-ад’ютантом Франциском Ксаверієм! Все закінчилося, як у класичних фільмах – дуеллю, внаслідок якої пруткий Казанова поранив противника в живіт. Понятовський розгнівався, і весь великий план хитромудрого Казанови прорватися у впливові політичні кола Польщі з тріском провалився.
Треба було втікати. Позаяк вертатися у Західну Європу, де ще досі гуляла лиха слава про останні гультяйські походеньки, Казанові було не до смаку, Кавалер де Сенгаль вирішив приїхати на Галичину, а саме – у Львів. Ні друзів, ні знайомих, ні соратників, ані рідної мови, – ось таким зустрів Казанову Львів. І саме цим вподобав собі місто Лева Джакомо Казанова. Тільки у Львові він зміг би почати все спочатку: налагодити потрібні контакти, аби згодом знову ввійти «своїм» до урядової свити Польщі.

З ким заприятелював і в кого гостював Казанова у Львові?

В одному зі своїх мемуарних спогадів Казанова де Фаруссі (ще одне відоме псевдо світового ловеласа) писав так про Львів: «Я прибув до Леополя, що вони називають Лембергом, через шість днів після виїзду з Варшави, бо на кілька днів затримався в Замості у графа Замойського. У Леополі спинився в трактирі, звідки довелося виїхати, щоб замешкати у палаці знаменитої Катерини Коссовської (з роду Потоцьких), яка була смертельним ворогом Браницького, Короля та всієї влади. Вона була одна з найвпливовіших аристократок Польщі, яка відкрито відстоювала вольності шляхти, я гостював у неї протягом тижня, втім не можна сказати, що для обопільного задоволення, бо вона висловлювалась тільки польською та німецькою мовами”. І ця поїздка до міста Лева стала ще одним шансом для Джакомо Казанови проявити себе у «вищому світі».
За історичною довідкою, на той час у Львові проходили так звані «Львівські контакти» – щорічні січневі торгівельні форуми, на яких збиралася багата знать з Галичини, загалом зі всієї України та з-за кордону, та укладала різноманітні промислові угоди: продавала чи купувала бізнес, мінялася територіями, продавала землі та маєтки, виставляла на аукціон багатство тощо. Офіційною датою відкриття таких «Львівських контактів» було свято Трьох Королів, яке припадало на 6 січня. Все бізнесове дійство тривало рівно три тижні, яке традиційно завершувалося пишним балом в честь всіх підписаних контрактів. Саме стільки часу мав в запасі Кавалер Казанова, аби втілити свої політичні задуми.
Першим пунктом у списку львівських справ Казанови стало особисте знайомство та тісна дружба з родиною графів Потоцьких – однією з найзаможніших та найвпливовіших галицьких династій, які мали безпосереднє покровительство Короля Речі Посполитої. Для цього Кавалер де Сенгаль відвідав шляхетський бал у ресторані «Три Гаки» (територія сучасного готелю «Жорж» у Львові») та зарекомендував себе серед місцевої львівської знаті. Згодом Казанова написав про це місце: «У ньому забавлялися без кінця, кохали до нестями, грали в карти без пам’яті і напивалися до смерті». Таким чином у далекоглядного затійника та авантюриста Венеціанського Казанови почали появлятися корисні контакти, за підтримки яких вибудовувалися нові політичні плани.
Про що й писав Казанова у своїх спогадах: «Кілька днів в пошуках пригод я мандрував по околицях Леополя, потім поїхав в невеличке містечко, неподалік Леополя, назву якого я не запам’ятав для того, щоби принц Любомирський представив мене Йозефу Ревуцькому. Ревуцький був багатим, освідченням, забобонно релігійним і надзвичайно впливовим. Я залишився в нього на протязі трьох днів. Після того, як я покинув старого патріота, я поїхав до Кристонопіля (авт. – тепер Червоноград), де жив знаменитий граф Франц Потоцький», – один із коханців російської імператриці Анни Іоанівни.
Чи здобув Джакомо Казанова у Львові те, чого хотів?
Як виявляється, за вищу мету свого приїзду до Львова Казанова мав ідею щонайближче «підсунутись» до правлячої руки Російської Імперії, яка, в свою чергу, надавала підтримку Польському Королю. Бо ж нікому на той час не було за секрет, що та сама Велика Катерина Друга приходилась нашому королю ніким іншим, як коханкою. І саме тут Граф Потоцький мав зіграти вирішаючу роль для «наполеонівських планів» Казанови.
Змова мала бути ідеальною! За планами Казанови Львів мав стати головним осередком формування політичної галицької еліти, яка б створила найбільший вплив на Велико-польського Короля Станіслава Понятовського. Останній, за грандіозним задумом Казанови Венеціанського, мав би прийняти назад у свої кола вигнанця з Венеції.
Для втілення змови Джакомо Казанові не забракло кмітливості: будучу майстром у справах амурних, він вдався до методів найбільш близьких своєму беззаперечному таланту – зваблення та сватання. Відтак, як свідчать самі нотатки з мемуарів Кавалера де Сенгаль: «Після надзвичайно приємного візиту до графа я повернувся до Леополя, повернувшись до міста я тиждень бавився з чарівною панянкою, яка через деякий час спромоглася так приворожити графа Потоцького, що він одружився з нею».
Казанова настільки тісно та люб’язно заприятелював з Потоцькими у Львові, що останні просто не змогли відмовити нашому герою у залагодженні його політичних справ з польським Королем. Відтак поступово Джакомо Казанова відновив зв’язок з Варшавою та повернувся у впливові кола Станіслава Понятовського.
Згодом знаменитий інтригант знову знудився та попав через свій забіяцький характер у халепу. Не довго часу пройшло, як Казанова був змушений під загрозою страти вкотре покидати Польщу…
Невдовзі він написав: «…Багато часу пройшло, а мені приємно згадати про свою любовну пригоду у Лембергу й весело проведений час!»

Ось яким запам’ятався Джакомо Казанова Львову!

Ну а тепер про львіських жінок в спогадах Казанови… – Вам розкаже наш досвідчений гід, без якого Ви просто не обійдетеся у Львові. Замовляйте екскурсію по Львову вже зараз.

comments powered by HyperComments