Закривається сезон сходжень на Говерлу! Поспішайте забронювати місця! Виїзди - щосуботи до кінця вересня!

Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Храм-Покрови-Пресвятої-БогородиціВул. Грушевського, 2. УПЦКП.

У другій половині XVII століття у Львові виник другий чернечий тринітарний орден, який займався пошуками і викупом бранців із бусурманської неволі (перший був на місці нинішнього храму Преображення Господнього). Оселилися ченці на високому узгір’ї, недалеко русла річки Полтви у південному передмісті Львова. Перший їхній храм був дерев’яний. Побудували його 1694 року завдяки ктиторам (меценатам) Львова, які хотіли допомогти благородній справі.
1739 року почалося будівництво мурованого храму і монастиря. Керівником будівництва одні автори історичних джерел називають італійського архітектора Ф. Плациду, інші – ченців-тринітаріїв родом із Любліна Казимира Гронадського. Розміщення будівель на невеличкому узгір’ї стало доброю архітектурною розв’язкою.
Вдалося чудово поєднати навколишній рельєф місцевості Львова з будовами. Західна частина будівель монастиря прилягала стіною до нинішньої вулиці Драгоманова. Хвилястий контур її верхньої частини творив враження, ніби він намальований рукою, і в цій нерівній лінії відчувається геніальність мистця. Цей контур повторюється у завершеннях корпусу монастиря і кам’яної огорожі з невеликою брамою.
1777 року у Львові відбулось освячення храму Святого Миколая. А через шість років касатою австрійського уряду конвент (зібрання монашого ордену) у Львові був ліквідований. 1990 року храм перейменовано на кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці.
За своєю структурою кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці – базилікальний, з широким центральним і двома вузькими бічними навами. Фасад храму Покрови Пресвятої Богородиці завершений традиційним для свого часу фронтоном із волютами. Площини фасаду оздоблені пілястрами і значно розвиненими карнизами.
Мистецька декорація інтер’єру виконана з розмахом, з претензійно пишною ліпниною, дерев’яною різьбою і скульптурою. Головний вівтар різьбив один із найталановитіших львівських скульпторів Себастян Фесінгер. У кафедральному соборі Покрови Пресвятої Богородиці привертає увагу катедра-амвон у вигляді човна апостола Петра. З човна звисає невід, який підтримують апостоли Петро і Павло. Такий сюжет у XVIII столітті часто використовували як декораційний мотив.
У бічній наві, у каплиці Святого Флоріана, встановлений маньєристичний вівтар із чорного мармуру і ясного алебастру.
Його тематика – “Страсті”. Датований 1595 роком, цей вівтар перенесений із львівської катедральної каплиці Святого хреста фундації Яна Шольца Вольфовича.

comments powered by HyperComments